Щоби мрії стали реальністю

Жив на світі молодий чоловік. І було у нього три мрії – мати високооплачувану роботу, одружитися з красунею і прославитися на весь світ. І він попросив Бога допомогти цим мріям збутися.
Одного разу морозною зимою він поспішав на співбесіду в відому фірму. Раптом прямо перед ним упав літній чоловік. Наш мрійник подивився на лежачого, і в голові виникла думка, що той, швидше за все, п’яний, і не подав йому руки. Це допомогло не запізнитися на заплановану зустріч. Але співбесіда пройшла невдало: його не взяли на бажану посаду.
Якось літнього вечора цей чоловік прогулювався  містом. Помітивши вуличних артистів, зупинився, щоб насолодитися видовищем. Після закінчення дійства пролунали оплески, і люди стали розходитися.
Він теж намірився йти, але хтось несміливо доторкнувся до його плеча. Це була головна героїня п’єси, старенька клоунеса. Вона стала розпитувати його про те, чи сподобався йому спектакль, чи задоволений він акторами. Але чоловік не захотів вести бесіду і, гидливо відвернувшись, пішов додому.
Незабаром дощовим вечором чоловік поспішав додому зі святкування дня народження товариша. Він дуже втомився, і в його голові проносилися думки про запашну ванну й затишне тепле ліжко.
Раптом він почув чиєсь приглушене ридання. Плакала жінка. Вона сиділа на лаві біля будинку. Без парасольки. Одна. Помітивши героя нашої історії, вона звернулася до нього за допомогою. У неї сталося нещастя в родині. І їй потрібен був лише душевний співрозмовник.
Молодий чоловік задумався, перед його очима постали ванна і ліжко, і він поспішив у під’їзд.
Ця людина прожила нещасливе життя. І померла.
Потрапивши на Небеса, чоловік зустрів свого ангела-охоронця.
– Ти знаєш, я прожив зовсім нещасне і нікчемне життя. У мене було три мрії, але нічого не збулося. Шкода…
– Друже мій, – відповів ангел-охоронець, – я зробив усе, щоб твої мрії здійснилися, але для цього від тебе потрібні були всього лише твоя рука, твої очі і твоє серце.
– Пам’ятаєш, упала людина на слизькій зимовій дорозі? Я зараз покажу тобі цю картину… Той чоловік був генеральним директором тієї фірми, в яку ти так хотів потрапити. Тебе чекала карколомна кар’єра. Все, що від тебе було потрібно, – твоя рука.
 
– Пам’ятаєш стару клоунесу, яка після вуличної вистави звернулася до тебе з питаннями? Це була юна красуня-актриса, яка закохалася в тебе з першого погляду. На вас чекало щасливе майбутнє, діти, незгасна любов. Все, що від тебе було потрібно, – твої очі.
– Пам’ятаєш жінку, що плакала біля твого під’їзду? Був дощовий вечір, і вона наскрізь промокла… Це була відома письменниця. Вона переживала сімейну кризу, і їй дуже потрібна була душевна підтримка. Якби ти допоміг їй зігрітися в своїй квартирі, зігрітися душею завдяки твоїм мудрим словами розради, то вона написала би книгу про цей випадок. Книга мала стати відомою у всьому світі і прославити тебе, оскільки на титульній сторінці автор вказала б ім’я того, хто став музою цього твору. І все, що від тебе потрібно було тоді, – твоє серце. Ти не був чуйним, мій друже.
Чоловік зітхнув і пішов місячною доріжкою в зоряну далечінь…
Прислухайся до світу, він пропонує можливості.
Потрібно вміти не тільки просити про допомогу, а й гідно надати її іншим.
о. Тихон КУЛЬБАКА