Повідомити новину

Поширити:

В літературі є епізод, де пан обурюється з приводу хвороби свого кріпака, в якого виявили подагру. «Дивись, який нахаба, – каже пан. – Аби мати таку хворобу, треба тридцять років пити бургундське, а ти її маєш на дурняка». Отак «на дурняка» можна отримати чимало болячок. І найприкріше, що відома своєю підступністю коронавірусна інфекція Covid-19 теж не питає ні статків, ні посад, а розноситься світом і нашими теренами надто легко.
На початках, коли всі були нажахані інформацією з Китаю, Європи та США, люди свідомо дотримувалися дистанції, ізоляції, користувалися повсюдно засобами індивідуального захисту та дезинфікуючими засобами. З часом маски «сповзли» людям на бороди, вони почали носити їх задля годиться, аби у випадку перевірки сказати: «Вона ж є у мене, просто літом дихати важко». Чи для того, аби пропустили в крамницю або у громадський транспорт. Адже і продавці, і водії переживають, щоби їх не оштрафували. Чомусь лише штрафи заставляють громадян дбати про власну безпеку…
Зрозуміло, у березні бракувало масок, рукавичок, з ажіотажем розкуповували навіть ті, які не особливо захищали. Найбільшою проблемою для українських медиків, які були на передовій з невідомою хворобою, був брак вчасного забезпечення ЗІЗ.
Карантин розмежував суспільство у різних рівнях відповідальності та безпеки, як завжди буває у важкі часи воєн та епідемій. Якщо для однієї частини, як то кажуть, в тилу, важливо було перебувати вдома, аби не заразитися вірусом, то інша частина, згідно зі своїми обов’язками, – на передових позиціях. В перші місяці, коли від Covid-19 штормило лікарняні заклади, інфікованих медичних працівників фіксувалось менше, аніж тепер, коли у розпал літа хвиля заражень дещо спала.
Буває, самі лікарі та медсестри часто нехтують власною безпекою, забуваючи, що у них значно більше “вірусне навантаження” і хвороба протікає важче.
Чим вище “вірусне навантаження” – так називають концентрацію вірусу – тим вища ймовірність тяжчого перебігу хвороби. “Чим більше вірусу всередині мене, тим більша ймовірність, що я можу заразити вас”, – заявляла професорка Венді Барклай з кафедри інфекційних хвороб Імперського коледжу Лондона в ефірі програми BBC Newsnight.
Лікарі та медсестри часто перебувають у дуже тісному контакті з людьми, які заражені, тобто вони зазнають впливу дуже високих доз вірусу. Саме тому від їх свідомого і відповідального ставлення до власної безпеки та безпеки пацієнтів залежить, чи продовжиться ланцюжок заражень на COVID-19.
За інформацією МОЗ, в Україні станом на 11 серпня коронавірус діагностували у 9 335 медичних працівників, дві третіх з яких вже одужали. Це – 11,2 відсотка від загальної кількості інфікованих.
Станом на 12 серпня 2020 року комісії проводять в нашій області розслідування 418 випадків зараження медичних працівників вірусом SARS-CoV-2 з подальшим розвитком та клінічними проявами COVID-19. І щодня додаються нові і нові випадки.
Велика частина зараженого медперсоналу – це ланцюжок контактних похідних, до яких призводить нечітка організація роботи в медичних закладах, можливо, індиферентність їх керівників. Бо функціонування всієї медичної установи напряму залежить від першої особи, від керівника, його вчасних вказівок, приписів та розподілення обов’язків і засобів.
Керівник не лише має дбати про життєдіяльність організації, він безпосередньо несе відповідальність за своїх підлеглих. І якщо в лікувальному закладі надто багато працівників отримали гостре професійне захворювання на COVID-19, це свідчить про незадовільну організацію охорони праці медичних закладів. Бо лікарі і медсестри найперше мають бути захищені індивідуальними засобами захисту, рятуючи населення від важких недуг та епідемій.
Кажуть: у нас, дякувати Богу, далеко не ті масштаби захворювання на коронавірусну інфекцію, як у багатьох країнах. Все виходить, як то кажуть, доки грім не вдарить… То чому б зараз так само, як в маршрутках і крамницях, не забувати про маски і в лікувальних закладах, всюди дотримуватися визначених вимог. Щоб не ризикувати медичними працівниками. Щоб область насправді не перейшла до «червоної» зони.
Григорій РАДЗІХ,  заступник начальника управління-начальник відділу профілактики страхових випадків управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області