Що нового: пам’ятники, таблиці, парки

Чому у Тернополі не має бути пам’ятника Пушкіну

22 березня у Тернополі пам’ятник Алєксандру Пушкіну облили червоною фарбою. Тернополянин, якого затримали поліцейські, пояснив, що зробив це, щоб привернути увагу до питання демонтажу цього об’єкта. Вранці 9 квітня пам’ятника російському поетові, що у центрі міста, вже не було. Напередодні, 8 квітня, депутат Тернопільської міської ради Мар’яна Головко зареєструвала проєкт рішення «Про демонтаж пам’ятника О.С. Пушкіну в Тернополі».

Ось так закінчилася ціла епопея із пам’ятником Пушкіну, яка тривала від часу здобуття Україною незалежності у 1991 році. Як згадував краєзнавець Богдан Савак: «У дні початків розвалу московсько-більшовицького імперіалізму був клич демонтувати пам’ятники комуністичним ідолам, а заодно й пам’ятник Пушкіну. Та з роками все це розвіялося, розгубилося, погасло». Щоправда, відтоді тернополяни кілька разів порушували питання демонтажу пам’ятника московському поету, особливо від 2014 року. Але…

Як писав Богдан Савак у статті «Чи потрібен пам’ятник Пушкіну у центрі Тернополя» («Свобода». 29 лип. 2020.): «Пам’ятник Пушкіну у центрі Тернополя (ред.) – це прямий плювок москалями нашому народу в очі. Він стоїть із високо піднятою головою, ніби маючи намір процитувати рядки зі своєї поеми «Полтава»:

Пирует Петр. И горд и ясен

И славы полон взор его,

И царский пир его прекрасен

При кликах войска своего.

И где ж Мазепа? Где злодей?

Куда бежал Иуда в страхе?

Зачем король не меж гостей?

Зачем изменник не на плахе?

Не буду коментувати всіх похвальних од, висловлених Пушкіним на адресу царя Петра І: «Он прекрасен, он весь, как божия гроза»… Зате у «Полтаві» Пушкін на адресу нашого гетьмана вживає образливі слова: «злодей», «Иуда», «изменник», «труп живой»… Виникає запитання: «За що він чорнить його? За які провини? Адже Іван Мазепа не вводив свої війська на територію Московії. А Петро І привів їх на територію України та рано-вранці 8 липня 1709 р. нав’язав бій, який мав великі трагічні наслідки. Захопивши гетьманську столицю Батурин, Меньшіков наказав вирізати всіх мешканців у т.ч. жінок, старих та немовлят, а упійманих в полон козаків посадити на палі. Тоді в Чигрині було винищено від 11 до 15 тисяч людей. Після того мародерства місто було піддане грабежу, а що вціліло, то стало здобиччю вогню. Тобто після жахів московського варварства в гетьманській столиці залишились лиш трупи, попіл та руїни. Вона була повністю стерта з лиця землі. Й у Пушкіна не виявилось ні крихти жалю, осуду за вчинки, здійснені його царем на території України».

Наш земляк Богдан Лепкий описав «Полтаву» під іншим кутом погляду – нашим, українським.

Тому, як зазначила Мар’яна Головко: «Пам’ятника ворожому нам поету, який був переконаний, що московітам належить право бути нашими колонізаторами, не мало і тим більше нині, коли ми бачимо усі звірства московської орди, не має бути».

Ось як прокоментував ініціативу Мар’яни Головко доброволець «Правого сектору» Назар Сарабун: «Нарешті не буде соромно мені і хлопцям повертатися з війни додому… Ми маємо викопувати зі своєї свідомості, побуту і вжитку всі метастази недокультури орків, тоді наші наступні покоління не будуть гинути в боротьбі проти орди. Такі вчинки є цеглиною в підґрунтя сильної і непохитної нації. Тільки перемога і розвиток української культури. Все кацапське має піти в забуття».

Такої ж думки дотримується голова обласної ради Михайло Головко: «Нам час викорінювати з рідного краю всі оті залишки радянщини – пам’ятники Пушкіну, літаки, танки тощо. У нас є дуже багато сучасних героїв, яким не те, що після смерті, а й за життя можна пам’ятники ставити. Настав час перегорнути сторінку, розірвати усі зв’язки з московією… Щоб більше ніколи нас не порівнювали, не братали з цими нелюдами. Війна яскраво продемонструвала, що ми, українці, кардинально інші в усьому – морально, культурно, духовно. Зокрема всі українці мають знати державну мову. Тому Тернопільська обласна рада готова допомогти кожному, хто має бажання краще вивчити солов’їну. На базі кількох навчальних закладів проводять безкоштовні мовні курси для переселенців».

До речі, після знесення пам’ятника Пушкіну кременчанин Володимир Крутевич пропонує позбутися пам’ятника пролетарському письменнику Горькому у Кременці.

Перейменують й парк Слави?

У Тернополі пропонують парк Слави перейменувати на честь Героїв сучасності – таку петицію зареєстрував 1 квітня у Тернопільській міськраді Юрій Мороз. Зокрема, у тексті петиції автор зазначає: «У нашому місті є дуже гарний парк Слави. Але в ньому немає жодного пам’ятника героям Небесної сотні. Немає жодного пам’ятника героям теперішньої війни з московитами. Пропоную наш парк Слави присвятити нашим героям, а не солдатам червоної армії».

До речі, на початку минулого місяця у Збаражі з постаменту зняли танк – пам’ятник радянської доби, який перемістили на територію Тернопільського коледжу з посиленою військовою та фізичною підготовкою. Його використовуватимуть як тренажер для навчання. Ймовірно, на цьому місці в мирний час з’явиться фонтан. А очільник Чортківської громади Володимир Шматько вважає, що в Україні необхідно завершити декомунізацію і  пропонує знести всі пам’ятники та стели радянським солдатам.

Також нещодавно тернопільські правоохоронці затримали вандалів, які пошкодили пам’ятник Степану Бандері наприкінці минулого року і встановили посередника – спортивного тренера з Ірпеня, який допомагав в організації схожих злочинів у інших містах. За іронією долі цього посередника вбили московські окупанти.