Повідомити новину

Поширити:

Кожна нова збірка відомого поета нашого краю, члена Національної спілки письменників України, Бережанської міської організації ветеранів та пенсіонерів органів внутрішніх справ Богдана Андрусяка неодмінно привертає увагу численних шанувальників його оригінального щирого поетичного слова, небайдужого до людських доль і актуальних подій.
Багатьом не раз хочеться перечитувати відверті віршовані твори зі збірок «Заповідник розстріляних лебедів», «Важке мовчання», «Ментовський хрест», «Приручена совість» та інших. Здавалося б, у віршах Б.Андрусяка годі шукати якоїсь особливої ліричності, душевної розчуленості й відкритості серця. Випускник філології обрав роботу не за фахом, а пішов служити в органи внутрішніх справ. Спочатку працював у колонії для неповнолітніх порушників закону, згодом – на різних посадах в обласному й районному відділах міліції. Про те, що там було не до поезії, – годі й говорити. Суворі міліцейські будні оголювали далеко не світлі кутки життя, часто кидаючи його в драматичні ситуації. І добре, що душу поета не зчерствили. Диктат життя налаштовував «не на оспівування солов’їних трелів і червоної калини, тонких порухів душі її величності любові, й це відбито в численних віршах»…
Десятки хвилюючих серце поезій Богдана Андрусяка увійшли до нового видання «Сльоза любові», виданого в Тернополі за підтримки обласної організації Національної спілки письменників України у видавництві «Принтер-Інформ» (редактор Стефанія Білик, автор передмови й рецензент – св. п. Петро Сорока, 108 с.). У цій збірці вибраних поезій – інтимна й політична лірика, чудові пейзажні замальовки й сюжетні вірші, в яких автор уміло творить живі та колоритні картини. Поет проникливо й глибоко пише про людські долі та болі. Його творчі замальовки образні, хвилюючі, що глибоко западають у душу читача.
Тут ви знайдете і вірші-присвяти рідним та друзям, і реакцію на різні політичні події, й твори іншого напряму. Неможливо без сліз та хвилювання, приміром, читати вірш, присвячений легендарному командирові УПА – Романові Шухевичу, його братові Юрію й тисячам жертв, закатованих 1941 року в енкаведистських тюрмах…
Тож варто поповнити свої книгозбірні цікавими творами цього неординарного бережанського поета.
Дехто вважає вірші Богдана Андрусяка занадто відвертими й суворими, однак такими вони є тільки на перший погляд. Якщо поринеш у них глибше, зрозумієш чутливу оголену душу пристрасної людини, готової захоплюватися й співчувати.
Тетяна БУДАР