“На щиті” повернулися додому вірні сини Тернопільщини

Герої не вмирають! Ангелами злетіли в Небо

Сидів десь там, на Сході, Миколай

Сидів десь там, на Сході, Миколай.

Так, саме той, святий, що з бородою.

Настояний на вишні пив він чай

І слухав бій з ворожою ордою…

Дивився в пустку, де було життя,

Його там виглядав малий Василько.

Тепер там лише вирви та сміття…

І постріли в повітрі чутно тільки…

Вже котрий рік сюди приходить він,

А тут лише тварини і військові.

Не чутно більше на курантах дзвін,

Лише дзвіниці спалені й у крові…

Довкола сніг, бляшанки з-під свічок,

Маленький вогник тліє,- руки гріти.

Не міг святий позбутися думок

Про воїнів, які були ще діти…

Він досі пам’ятає їх листи:

Сашко просив машинку з керуванням,

Андрію все подобались коти,

Олег хотів альбом для малювання.

Іванко мріяв про велосипед,

Петрусь ще змалку все просив гітару.

Юрко до цирку замовляв білет,

А Дмитрик, щоб сестру подарували.

Та жоден з них в своїх простих листах,

Не згадував про вбивство і насилля.

І забриніли сльози у очах,

Святий заплакав гірко від безсилля.

До нього підійшов наш Ярослав, –

Кремезний хлопець з добрими очима.

«Дідусю, йди. У тебе ж купа справ,

Допоки трохи стихло за плечима.

Сьогодні ми не пишемо листи,

Пробач. На жаль, часу не вистачає.

Як будеш біля Бога, попроси,

Щоб побратимів з поля взяв до раю.

Проси країну нашу зберегти,

За неї стільки полягло вже цвіту…

А скільки ще піде у засвіти…

Щоб вільно і щасливо жили діти».

Святий пішов, та шляхом знов і знов

Пригадував, як до війни тут було.

Була ж у душах доброта, любов,

Та люди про це все чомусь забули…

Nezlamna Vi

Загинув на Курщині

11 грудня жителі Зборівської громади провели до місця вічного спочинку військовослужбовця, старшого солдата, уродженця села Розгадів Івана Андрійовича ЯЦКІВА (22. 06. 1992 р. н.), який загинув 3 грудня внаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Погребки, Погребки Суджанського району Курської області.

Щиро співчуважмо рідним, близьким і побратимам мужнього воїна…

Вічна та світла пам’ять Герою!..

Поповнив Небесний легіон

11 грудня жителі Підгороднянської громади провели останньою життєвою дорогою військовослужбовця, солдата, гранатометника стрілецького відділення військової частини А****, уродженця с. Новоселище Золочівського району Львівської області, мешканця с. Підгороднє Миколу Івановича БЕНОВСЬКОГО (21. 10. 1970 р. н.), який загинув 5 грудня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Переїзне під Бахмутом на Донеччині.

Поховали Героя на сільському кладовищі у с. Підгороднє.

Щиро співчуваємо дружині Ользі, доньці Софії, сину Назарію (який з лютого 2022 р. також у зенітно-кулеметній бригаді боронить Вітчизну),  рідним і близьким Захисника.

Вічна шана і памʼять Герою!..

Був єдиним сином…

13 грудня жителі Тернопільської громади віддали останню шану військовослужбовцю, кулеметнику мотопіхотного спеціалізованого відділення військової частини А**** Олександру Вікторовичу ЧУМІНУ (19. 02. 1988 р. н.), який загинув 6 грудня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новотроїцьке Донецької області.

Світлої пам’яті Олександр був єдиним сином у батьків, добровольцем став на захист України від російських загарбників восени цього року.

Поховали захисника на Алеї Героїв Микулинецького кладовища.

Щиро співчуваємо рідним та близьким мужнього воїна!.. Вічна пам’ять і слава Герою!..

Загинув під час виконання бойового завдання

14 грудня жителі Скалатської громади провели до місця вічного спочинку військовослужбовця, мешканця села Криве Івана Михайловича ЖУРАВЛЯ (1973 р. н.), який героїчно загинув під час виконання бойового завдання.

Щиро співчуваємо дружині Галині, донечці Марії, батькам, родині, побратимам, усім, хто знав мужнього воїна.

Вічна памʼять та вічна слава Герою!..

Навіть морозна погода не могла остудити гарячі сльози…

15 грудня жителі Байковецької громади віддали останню шану військовослужбовцю, мешканцю села Соборне Михайлу Петровичу КАЦЮБЦІ (19. 07. 1984 р. н.), який загинув 27 листопада під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.

Світлої пам’яті Михайло залишив у вічному смутку матір Нелю, сестру Марію, маленьку племінницю Сашу… Вони втратили сина, брата, дядька…

Поховали мужнього воїна у рідному селі Соборне.

Вічна пам’ять і слава Герою!..

Відтепер 48-річний Герой захищає Україну з небес

17 грудня жителі Підгороднянської громади віддали останню шану військовослужбовцю, сержанту, інспектору прикордонної служби І категорії – оператору безпілотних авіаційних комплексів 2-го відділення інспекторів прикордонної служби прикордонного загону князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України, мешканця мешканцю села Підгороднє Ярославу Мироновичу ТРАСЦІ (12. 09. 1976 р. н.), серце якого перестало битися 11 грудня у Куп’янську на Харківщині.

Світлої пам’яті Ярослав був учасником АТО/ООС, його на військову службу призвали 19 жовтня 2022 року.

Щиро співчуваємо рідним і близьким Героя…

Царство йому небесне і вічна слава!.

Герої не вмирають!