Колядки та щедрівки із записів Володимира Гнатюка

Українська традиція  колядування має прадавнє коріння, з якою наш народ  величає празник народження Христа. Йдучи з хати до хати, прославляючи  Новонародженого Ісуса, заносячи радість, спокій, Боже благословення  кожній родині. Колядувати ходять з першою зіркою, яка вказує шлях до місця, де народився Ісус. Сьогодні традиція продовжується. Колядки містять у собі побажання здоров’я, багатства і врожаю на наступний рік. Господарі натомість пригощають колядників ласощами, дякують грошима.  .          „Колядки є витвором простонародним і походять усі з передтатарської доби, а церковні коляди є витвором духовних письменників і походять із XVII-XVIII ст.”, – Володимир Гнатюк. Володимир Гнатюк почав записувати колядки та щедрівки, ще будучи учнем гімназії,  як він зазначав: „Колядки, а також інші пісні записував я вже як ученик гімназії, але очевидно, не мав іще свідомості їх ваги для науки…”,                                 однак їх справжню наукову вагу зрозумів він лише тоді, коли став студентом Львівського університету вивчивши великі збірки про цей фольклорний жанр Якова Головацького. Уже тоді він поставив собі за мету зібрати і видати якомога повніший їх збірник та з притаманною йому послідовністю виконував цю постанову,  паралельно стежачи за всім, що було опубліковано про цей жанр народної поезії. Зокрема, цінні інформації про колядки він здобув з книги Івана Франка „Наші коляди”, яка допомогла йому з’ясувати різницю між церковними та світськими колядками. Напередодні першої світової війни  Володимир Гнатюк видав двотомник „Колядок і щедрівок” (1914 рік). Над його упорядкуванням він працював  майже 15 років. Цей збірник містить етнографічні матеріали з усіх областей України              (окрім Закарпаття).  В його основу покладено  записи Зоряна Доленги-Ходаковського, Івана Вагилевича, Осипа Бодянського, Марка Вовчка, І. Ляторовського й  О. Савчука та десятки рукописних збірок кінця ХІХ – початок ХХ ст.

Видаючи збірник колядок і щедрівок, Володимир Гнатюк уперше подав їх науково-обґрунтовану класифікацію, розділивши їх не за темами, а за адресатами.

У  першому томі „Колядки і щедрівки” зібрані надвірні колядки, колядки старим (дідам і бабам), господарю та господині, священникові й удовиці та ін., які не  втратили  своєї  цінності і в наші дні. У другому томі „Колядок і щедрівок” зібрані колядки  парубкові  та дівочі,  колядки умерлим, віншівки, плясанки,  жартівливі колядки та ін., що і  до сьогоднішнього дня становлять  інтерес  для фольклористів і всіх, хто цікавиться  українськими звичаями і культурою.  Таким чином, йому вдалося краще висунути перед читачем окремі картини патріархального побуту українського народу, відображені у колядках                                       З родинного  оточення, з рідного села Велеснева, з сіл Коропець,  Пужники,  Григорів, що на  Тернопільщині, і походять  перші фольклорні  записи  Володимира Гнатюка.

Колядка  „В глибокій долині звізда ся зявила” записана Володимиром Гнатюком.                       В глибокій долині звізда ся з’явила,

Де Пречиста Діва-мати сина породила

Як го породила і так му співала:

– Люляй же ся, мій синочку, а я буду спати.

– Погодіть, мамойко, хоць їдну годину,

А я піду та й до раю, принесу перину.

– Сину ж ти, мій сину, де ж ти того годен,

Іще нема дві години, як ти ся народив.

–  Мамо моя, мамо, чом би я не годен,

Я сотворив небо й землю, ще-м ся не народив.

Ой там за ярочком сталася новина,

Там пастушки пасуть вівці, дійшла їм новина:

Зійшов аньол з неба, сточе в бочку вина,

Всі пастушки почестовав і ще бочка повна.

Одна із щедрівок записана від батька у с. Коропець Бучацького повіту на Тернопільщині.                      Зажурилася  перепелонька,

Щедрий,  добрий, святий вечір,

Де би-м си мала гніздечко ввивати.

Увила-м би си я в  сухім дубі,

Парубки  вийдуть,  дубочка зітнуть,

Дубочка зітнуть, гніздо розмечуть,

Гніздо  розмечуть, діти розженуть.

Зажурилася  перепелонька,

Де би-м си мала гніздечко ввивати.

Увила-м би си я в  конопельці,

Жіночки   вийдуть, коноплі  вимкнуть,

Коноплі  вимкнуть, гніздо розмечуть,

Гніздо  розмечуть, діти розженуть.

Та за сим словом  бувайте здорові,

Бувайте здорові, пане господару.

Збірник „Колядки і щедрівки”  Володимира Гнатюка знайшов дуже прихильну оцінку в пресі. Чеський фольклорист Їржі Горак назвав збірку „Колядок і щедрівок” „епохальним твором, що становить новий визначний період в історії слов’янської фольклористики”. „Нова праця В. Гнатюка, писав він у своїй рецензії, — займає почесне місце серед численних публікацій, якими дивовижна працездатність видатного етнографа зберегла українцям справжні скарби народної традиції. Критика вважає його одним із найвизначніших слов’янських збирачів, та немає сумніву, що його праця може йти в порівняння з найбільшими величинами світової літератури”.

На основі двотомника В. Гнатюка видано цілий ряд пізніших збірників, у тому числі київське академічне видання „Колядки і щедрівки”  та ню-йоркське видання тієї ж назви.