Чи потрібне Україні НАТО і для чого?

Питання про вступ України до НАТО знову жваво обговорюють у суспільстві. 20 вересня Верховна Рада, з ініціативи Президента Петра Порошенка, внесла у порядок денний сесії та скерувала на погодження до Конституційного Суду проект про внесення до Конституції України положення про стратегічний курс нашої держави – набуття членства України в Європейському Союзі та НАТО. За це проголосував 321 депутат із різних фракцій…
Після російської агресії проти нашої держави українці стрімко змінили своє ставлення до Північноатлантичного альянсу. За даними опитування, проведеного Фондом демократичних ініціатив ім. Ілька Кучеріва, сьогодні 67 відсотків українців проголосували б на референдумі за вступ до НАТО. При цьому 42 відсотки громадян переконані, що членство в Альянсі є найкращою гарантією національної безпеки.
То що таке НАТО і чи варто нам вступати в Альянс? НАТО не має собі рівних у світі в плані фінансування та воєнної потуги. Військові витрати Альянсу становлять близько 950 млрд дол. США щорічно(!), тоді як витрати на оборону Москви не перевищують 90 млрд дол. При цьому Росія не може їх збільшити, оскільки, за даними Стокгольмського інституту досліджень проблем миру, військові витрати Росії вже перевищили 4,5 відсотка внутрішнього валового продукту, а таке навантаження на економіку країни загрожує катастрофою… Як наслідок, співвідношення з окремих видів озброєння становить 1 до 12 на користь НАТО.
НАТО – це клуб найуспішніших 28 держав світу, країн Європи та Північної Америки. Альянс розбудований за найвищими демократичними засадами. Тут кожен має один голос і однакові права та обов’язки…
НАТО – це колективна безпека. Стаття 5 засновницького статуту Альянсу регламентує завдання НАТО та стверджує, що військовий напад на одного із членів вважається нападом на усіх членів Альянсу.
Впродовж майже семи десятиліть після Другої світової війни НАТО вдалося запобігти розв’язанню нової світової війни. Альянс неодноразово брав відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки у різних куточках світу.
Будь-яка європейська країна, що здатна сприяти підтриманню безпеки та відстоювати принципи Альянсу, може стати членом НАТО. Але для цього країна-кандидат має реалізувати широкий спектр політичних, економічних, безпекових реформ. У 1995 році НАТО розробило для цього певні критерії, без виконання яких вступ до Альянсу закритий.
Співробітництво України з НАТО розпочалось у 1991 році, після приєднання нашої держави до Ради Євроатлантичного партнерства. Через три роки Україна приєдналася до програми «Партнерство заради миру», а в 1997-му країни НАТО підписали з Україною Хартію про особливе партнерство, результатом якої стало створення Комісії Україна-НАТО. В 2002 році було розроблено План дій про членство України в НАТО («ПДЧ»). А в 2005-му був започаткований новий формат відносин – так званий інтенсифікований діалог, який відкривав перед Україною прямий шлях до членства в Північноатлантичному альянсі.
Однак відсутність в Україні реальних реформ, а також зовнішній вплив Росії на окремі країни-члени Альянсу, брутальне ігнорування режимом Януковича взятих Україною зобов’язань, навіть виключення їх із програмних документів зовнішньої діяльності держави, зупинило всі процеси інтегрування нашої країни у європейські та світові спільноти.
Лише у 2015 році Україна відновила започатковані діалоги, в тому числі й з НАТО. Внесення цих стратегічних прагнень нашої держави у Конституцію України забезпечить невідворотність цього процесу, убезпечить вибраний курс до євроінтеграції та НАТО від будь-яких зазіхань і маніпуляцій, засвідчить перед світовою спільнотою тверду волю переважної більшості українців бути в сім’ї демократичних, цивілізованих, високорозвинутих країн світу.
Павло СЛИВКА,
голова Тернопільського обласного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів