На Тернопільщині «білі халати» знову стривожені

З 1 січня медикам підняли зарплату. Але деяких поставили перед фактом: грошей на великі зарплати немає, тому працівників переведуть на пів окладу або на 0,75 відсотка. Звісно, це викликало справедливе обурення, бо ж навіщо тоді ці обіцянки, якщо людям доводиться виконувати ту саму роботу і фактично за ті самі гроші, що до підвищення окладів. Таку ситуацію медики називають «черговим знущанням» й у соціальних мережах уже не добирають слів. У спільнотах територіальних громад нашої області теж точаться такі обговорення. Медсестри розповідають про непосильні навантаження й про те, що після такого «підвищення» уже урівнені в оплаті праці із технічними працівниками. Шкільні медсестри теж нарікають, що підвищення їх не торкнулося. Словом, суцільна скривдженість. Як таке може бути, і що обіцяв уряд?

Кому підвищили зарплату?

Як відомо, Кабмін ухвалив підвищення базової заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної та комунальної власності. З того часу у медичних працівників виникли десятки запитань щодо розміру заробітної плати та кого саме стосуватиметься це підвищення. У МОЗ надали відповіді на два найпопулярніші запитання. Зокрема, яку освіту повинні мати медики, аби отримувати базову заробітну плату. Отож, базову заробітну плату не менше ніж 20000 гривень встановлено для лікарів (крім лікарів-інтернів), професіоналів з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров’я.

Базова заробітна плата не менше ніж 13500 гривень виплачуватиметься медичним сестрам, які здобули таку медичну освіту: фаховий молодший бакалавр; фахівець з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти (раніше – середня спеціальна освіта); перший (бакалаврський) рівень вищої медичної освіти; магістр з медсестринства.

Чи стосується підвищення зарплати медиків відомчих закладів охорони здоров’я? Ця постанова поширюється абсолютно на всіх працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я. Медзаклади, які фінансують за єдиною тарифною сіткою, зобов’язані дотримуватися постанови. Нині вони отримали право робити доплати до встановленого рівня зарплати більші, ніж передбачені єдиною тарифною сіткою.

Кабінет Міністрів встановив лише базовий рівень заробітної плати для лікарів та медичних сестер. Тобто медики, які працюють на повну ставку, не можуть отримувати заробітну плату меншу, ніж зазначено в постанові. При цьому згаданий вище рівень заробітної плати не є фіксованим і може бути збільшений керівником медзакладу.

Завдяки змінам у системі охорони здоров’я, лікарні стали самостійними підприємствами та отримали право розпоряджатися коштами на власний розсуд. Тому фінансове забезпечення медичного персоналу, безпосередньо на місцях, залежить від керівника закладу, який вирішує, куди і як витрачати гроші лікарні.

Керівників лікувальних закладів штрафуватимуть

Здавалося б, усе чітко і ясно. Але щось пішло не так… Минулого тижня  голова парламентського комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький написав у Facebook: «До комітету і в особисті повідомлення моєї сторінки Facebook надходять сигнали про те, що деякі керівники медичних закладів намагаються примушувати співробітників переходити на 0,5 чи 0,75 ставки. Хоча фактично люди будуть продовжують виконувати той обсяг роботи, що й раніше. Медикам кажуть, нібито заклад не має грошей, тому їм доведеться формально перейти на неповну зайнятість.

МОЗ вважає таку ситуацію абсолютно неприпустимою та радить звертатися зі скаргами до регіональних управлінь Держпраці. Якщо перевірка підтвердить такий факт, то керівник закладу буде оштрафований на 65 тис грн за кожного працівника. Важливо, що в ході перевірки Держпраці не розголошує особу заявника.

На мою думку, відповідальність за такі дії має бути значно жорсткішою – аж до відсторонення від роботи. Адже шахрайство з зарплатами медиків – це злочин. У людей крадуть гроші, гарантовані державою.

Пропоную медикам у таких випадках одразу звертатися до комітету. Надсилайте максимально докладну інформацію, щоб ми одразу розуміли ситуацію.

Будемо підключати МВС, НСЗУ, МОЗ, очільників ОДА та вимагати оперативної реакції.

Якщо керівництво медичного закладу дійсно не розуміє, як забезпечити підвищення зарплат – необхідно звертатись за допомогою до місцевої влади, НСЗУ та МОЗ та спільно шукати шляхи вирішення проблеми. Але компенсувати власну менеджерську неефективність за рахунок інтересів трудового колективу комітет не дозволить».

Дофінансування за спеціальним пакетом НСЗУ

Аналогічну позицію висловив заступник міністра охорони здоров’я Олексій Яременко на сайті відомства.  «Питання виплат нової базової зарплати медичним працівникам сьогодні надзвичайно гостро постає в кожному регіоні України. Тому ми все частіше спілкуємося віч-на-віч з медичними колективами в регіонах, аби зрозуміти їх потреби та запевнити, що гарантована урядом зарплата – 20 000 та 13 500 гривень – буде нарахована кожному лікарю та медсестрі закладу охорони здоров’я. Насправді вже можемо зробити висновок, що найчастіше проблема нестачі грошей на зарплати криється не в недостатньому фінансуванні, а в неякісному менеджменті. Лікарні, на чолі яких стоять ефективні менеджери, спроможні забезпечити гідні зарплати медикам», – заявив Олексій Яременко.

Заступник міністра нагадав, що ті медзаклади, які неспроможні власним коштом забезпечити зарплату, отримають дофінансування за спеціальним пакетом НСЗУ. Однак на кожну таку лікарню чекатиме перевірка Держаудитслужби, яка з’ясовуватиме, куди і як заклад витрачав кошти.

І врешті очільник МОЗ Віктор Ляшко у публічному просторі заявив: “Від наступного тижня ми анонсуємо запуск «гарячої лінії» щодо виплати заробітної плати медичних працівників. Кожен випадок буде розглядатися. Якщо в лікаря первинної ланки – понад 70% підписаних декларацій від нормативної, він отримує 20 тисяч. Якщо в них по 300-400 декларацій, замість 1800, не можна їм платити таку ж зарплату”.

До 7 лютого виплатять гроші за січень

Національна служба здоров’я України (НСЗУ) планує до 7 лютого 2022 р. перерахувати лікарням кошти за січень 2022 р. Таким чином, медики вчасно отримають підвищені зарплати. Для закладів, яким об’єктивно не вистачає коштів, передбачений окремий пакет додаткового фінансування.

Про це йшлося 26 січня під час засідання комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування з керівництвом МОЗ та головою НСЗУ. Саме засідання проходило у закритому режимі, а повідомив про нього у соціальній мережі Михайло Радуцький.

НСЗУ відзвітувала про підвищення тарифів на медичні послуги у Програмі медичних гарантій (ПМГ) 2022 р. Рекордне фінансування медицини дало можливість збільшити фінансування ПМГ на майже 34 млрд грн. Скеровано більше коштів на кожен з 38 пакетів. Суми за деякими пакетами зросли до майже 60%.

Фінансування «первинки» збільшилося на 6 млрд грн, на лікування серцево-судинних захворювань додатково спрямовано 1,8 млрд грн, онкопатології — 4,8 млрд грн, на програму реімбурсації — 1,8 млрд грн.

«Наше спільне завдання — комітету, МОЗ та НСЗУ — проконтролювати, щоб додаткові кошти дійшли до трудових колективів. Дуже важливо, щоб право Кабміну на встановлення мінімальних зарплат для медичних працівників було закріплене законодавчо. Це унеможливить спроби уникнути відповідальності за невиконання рішень уряду. Тому ми повторно будемо виносити у Верховну Раду законопроєкт № 6306, доопрацьований, щодо удосконалення надання медичної допомоги.

У грудні минулого року для ухвалення цього документа не вистачило 4 голосів — парламент відправив його на доопрацювання. Не всі колеги на той час уважно ознайомилися з текстом.

Але навіть до прийняття законопроєкту № 6306 є всі законні підстави та необхідне фінансування для виплати медикам зарплат на рівні, який визначив Президент», — наголосив голова комітету М. Радуцький.

 Замість післямови

І насамкінець, спостерігаючи за словесними баталіями у соціальних мережах, відчула, що справа зарплат медиків – це суто їхня проблема. Вражала відчуженість і навіть ворожість коментарів побічних від медицини осіб, мовляв, за копійку вдавилися б, або ж – добрій медсестрі та лікареві зарплати не потрібні, й так зароблять… Але, як це не прикро, тло для такого ставлення існує. Ми то співаємо медикам осанну, то остерігаємося їх. Чому? Бо реформи у медицині наразі лише ускладнили доступ до неї – вистояти в черзі до сімейного лікаря, щоб отримати направлення до вузького спеціаліста чи взяти скерування на аналізи, на які запишуть через тиждень-два. І обіцяні гроші, які нібито мають ходити за пацієнтом, чомусь не ходять –  потрапивши у лікарню, за усе треба платити. До того ж пандемія ще більш ускладнила доступ до медичної допомоги.

Ольга КУШНЕРИК