Поява на Збаражчині у перші дні січня поліцейських і ветеринарних постів викликає чимало запитань у людей. На жаль, Тернопільщина потрапила до областей, де виявлено збудник африканської чуми свиней (АЧС). У селі Залужжя, в місцевому індивідуальному господарстві, почали гинути свині. Про це ведемо розмову із заступником директора по тваринництву компанії «Агропродсервіс», кандидатом ветеринарних наук Романом Березовським.
– Що необхідно знати пересічному громадянину про африканську чуму?
– Це є одна із найнебезпечніших хвороб свиней, оскільки характеризується високою смертністю й економічними збитками. Якщо не зупинити її, це може критично позначитися на продовольчій безпеці держави. На збудники АЧС не діють антибіотики, немає методів лікування. Спалювання трупів – єдиний спосіб розірвати епіозоотичний ланцюг.
– Які прояви АЧС?
– Інкубаційний період короткий (2-12 днів) і супроводжується лихоманкою (40-42 градуси). Клінічні ознаки хвороби проявляються, коли спадає температура. У тварин – хитка хода, відмова від корму, ознаки спраги. З’являється утруднене дихання, кашель, блювання, синюшність, крововиливи на шкірі та у внутрішніх органах. Загибель тварин унаслідок серцевої недостатності настає на 7-10 добу з моменту прояву перших клінічних ознак. Смертність при АЧС майже 100 відсотків. На щастя, вірус АЧС не загрожує людині.
– У який спосіб АЧС може потрапити до хліва чи на свиноферму?
– Головним чином – із уражених приватних господарств. Людина, забруднившись матеріалом від хворої свині, може перенести хворобу на іншу територію. Її переносниками також можуть бути гризуни, перелітні птахи, бездомні свійські або дикі звірі. Каналом поширення може бути і звичайний ринок, де торгують м’ясом.
Тут маємо особливо наголосити на людському факторі. Багато громадян, які мають у власних господарствах свиней, не дотримуються елементарних правил санітарії.
– Чи стійкий вірус АЧС до температурного режиму і рh– середовища?
– Вірус у трупах свиней зберігається до десяти тижнів. У м’ясі від хворих тварин – до 155 днів, у вудженині – до 5 місяців, гноївці – до трьох місяців.
– Що треба робити, аби запобігти африканській чумі свиней?
– Комплекс заходів виписаний у Положенні, розробленому ветеринарною та фітосанітарною службою України. Необхідно регулярно здійснювати санацію приміщень, де утримуються тварини, боротися з гризунами, не допускати на територію бродячих і диких тварин. Не згодовувати корм (чи використання підстилки), які забруднені секретами хворих тварин. Корми, у тому числі і харчові відходи, необхідно обробляти при температурі не менше 70 градусів С. Утриматись від закупівель молодняку свиней і кормів, неперевірених ветслужбою.
– На скільки відрізняються заходи біобезпеки для індивідуальних господарств і свиноферм?
– Хіба що в масштабах, організаційних та фінансових ресурсах. Ще раз наголошую, що потрапляння вірусу на свиноферми найчастіше відбувається внаслідок перенесення збудника від індивідуальних господарств – через одяг, продукти харчування, транспортні засоби тощо.
– Які з них найважливіші?
– Вважаю, що другорядних немає. Що стосується санітарних заходів, то вони є обов’язковою умовою як для індивідуального господарства, де утримується одне порося, так і для свиноферми. Найперше, треба відмовитися від поїздок у карантинні зони, бо існує ризик перенесення збудника АЧС.
Біля входу до хліва необхідно встановлювати дезванночки або дезкилимки. На свинокомплексах треба обладнати санпропускники, робітникам обов’язково використовувати змінний одяг та взуття. Приміщення регулярно дезінфікувати, як і транспортні засоби. Також потрібно знезаражувати гній та гноївку.
При першій підозрі на АЧС сповістіть фахівця ветмедицини. Не купуйте м’ясо і м’ясопродукти на стихійних ринках, бо в деяких областях виявлені спроби продажу зараженого м’яса та переробки його на консервацію. Словом, лихо легше застерегти, ніж побороти.
Андрій ДНІСТРЯНЕЦЬ