Але не менш важливими є професійність і відповідальність кадрів.
Через децентралізацію пройшли всі країни Європи, зокрема колишні пострадянські республіки. І хоча Україна мала кращі стартові можливості, країни, наприклад, Балтії за доволі низьких економічних показників у 1991 р. нині досягли кращих результатів.
Суть децентралізації полягає в тому, щоби управління громадами зробити більш ефективним, раціональним та менш корупційним за рахунок передачі повноважень, відповідальності місцевим органам влади, які безпосередньо наближені до структур, що обслуговують громади: шкіл, амбулаторій, закладів культури тощо.
Ідея децентралізації виникла ще за часів президентства Віктора Ющенка, який не зумів її втілити в життя через відсутність політичного розуміння з боку тодішньої коаліції. П. Порошенко, як Президент, взяв на себе відповідальність та сміливість розпочати реформу децентралізації. А щоб люди не звинувачували Київ у корупції та зловживанні владою, передав повноваження щодо її реалізації на місця.
Закони про децентралізацію розроблені нашою фракцією БПП у ВРУ. Основною метою, досягнення якої я домагався впродовж 8 років ще будучи селищним головою, є передача функцій розпорядження землями за межами села громадам. Окрім цього, надходження до бюджетів об’єднаних громад значно збільшилися внаслідок отримання державних субвенцій та за рахунок окремих місцевих податків, що раніше «осідали» в районах. А у селах, що не ввійшли до громад, основні податки (зокрема ПДФО) не залишаються, а надходять до районного бюджету, звідкіля, поряд із державними субвенціями, повертаються у села на фінансування шкіл (в окремих районах – і дошкільних закладів), медичних установ. Але районні ради повертають селам не усі зібрані у них податки. Частину з них, а це – 2-2,5 млн грн, залишають на утримання апарату районної ради, який, по суті, не виконує жодних функцій державотворення, а зарплату чиновники мають більшу, ніж голови РДА та працівники виконавчої влади, які й здійснюють усю роботу в районах.
Ще один суттєвий наслідок децентралізації – значне скорочення чиновницького апарату: будуть ліквідовані районні ради, а кошти на їх утримання скерують у громади. РДА виконуватимуть лише функції контролю за дотриманням конституційних вимог. Також будуть скорочені апарати сільських рад (якщо здоровий глузд і професіоналізм переможе на виборах в ОТГ), а вивільненні кошти спрямують на більш значущі для громад проекти: будівництво доріг, водогонів, розвиток інфраструктури, покращення медичних послуг, вдосконалення системи освіти, зокрема і дошкільної, позашкільної тощо. Для прикладу, на фінансування чиновницького апарату усіх рівнів витрачається третина бюджету країни, тоді як у країнах Європи це всього 22%. Відтак, очевидною є нестача коштів на першочергові потреби громад, які утримують штат сільської ради на 200 жителів.
Розглянемо ефективність використання коштів на харчування дітей. У Чортківському районі тендер на харчування пільгових категорій дітей у школах виграло якесь чернівецьке підприємство, котре «годує» наших дітей «обідом» із гарніру з сосискою та чаєм за 18,5 грн. Водночас харчування у дошкільному закладі, що поруч зі школою, у с. Нагірянка, коштує 19 грн, але у вартість входить сніданок, обід із двох страв та вечеря, бо організацією харчування займається громада. Гадаю, що проведення тендерів, розпорядження землями, здійснення інших державницьких функцій з надання послуг населенню місцеві органи влади здійснюватимуть якісніше, швидше, ефективніше, дешевше і зі значно меншими порушеннями, оскільки результати їх діяльності будуть віддзеркалені їх же односельцями на найближчих місцевих виборах.
Окрім того, замість одноразової допомоги із Державного фонду, за ініціативою депутатів фракції БПП у ВРУ, новостворені громади вже третій рік поспіль отримують кошти на розвиток інфраструктури громад (будівництво, ремонти бюджетних установ, доріг, водогонів, освітлення тощо), що становить понад 2 млн грн на 1 тис. жителів. Отож, слід задуматися жителям сіл про недоотримання значних коштів державної допомоги та втрачені можливості для покращення інфраструктури своїх населених пунктів, котрі не ввійшли в громади через недалекоглядність сільських голів, депутатів, які бояться перевиборів чи керівництва районних рад, котре свої особисті інтереси ставить вище державних та людських.
Під час виборів слід звернути увагу на професійні, розумові, моральні якості кандидатів на посади голів громад, старост сіл та депутатів, щоб не траплялися конфузні випадки:
– в результаті об’єднання кількість чиновників апарату громади стає більшою, ніж раніше у всіх сільських радах, що ввійшли в громаду;
– замість належної роботи на благо громади посадовці апарату невиправдано збільшують собі зарплату;
– за кошти державної допомоги ремонтують кабінети замість будівництва доріг чи водогонів;
– низький професіоналізм, освіта та небажання посадовців не дають змоги підготувати проекти й отримати урядові та неурядові додаткові кошти у вигляді грантів для різноманітних проектів;
– неспроможні використати до кінця року вже надані їм державою мільйонні ресурси, які повертаються до держбюджету, а села залишаються без доріг, вулиць, водогонів, освітлення тощо.
Тому селищні голови мають бути державниками та взяти на себе відповідальність і переконати людей в необхідності створення громад.
Олег БАРНА,
народний депутат України