Україна – обітована земля його серця

18 липня 80-річчя відзначає американський хімік, чинний професор Корнельського університету, поет, драматург, філософ, лауреат Нобелівської премії, наш земляк із Золочева – Роальд Гоффманн (Сафран). Чому пишемо наш земляк? Бо свого часу Золочівський повіт належав до Тернопільського воєводства.
Ми разом з Юрієм Ковальковим – членом Всеукраїнської спілки краєзнавців, дослідником життя і творчості Нобелівських лауреатів і Ольгою Спільніченко – викладачем Галицького коледжу ім. В’ячеслава Чорновола, засновником Нобелівських читань у гімназії «Гармонія» побували на малій батьківщині ювіляра, торкнулися тих  шляхів, яким ходив маленький Роальд і повертався додому вже дорослим.
Особистість  вченого вражає. І не лише працею, яку оцінив комітет з присудження найповажнішої премії світу, а й людськими якостями, багатогранністю таланту, гіркотою дитинства. А ще вчений захоплює своєю  обдарованістю, настирливістю, працездатністю, широтою бачення й оригінальністю подачі того, що він досліджує, експериментує, чим живе.
Юрій Ковальков: «Українська сторінка в житті нобеліста  тривала лише сім років, однак залишила незабутній слід у його пам’яті. Дала йому підставу пізніше стверджувати, що Україна – обітована земля його серця. Я кілька разів зустрічався з вченим: жвавий, цікавий, щирий, відкритий. Ми з ним листуємося, йому цікаво, що робиться в Україні. Два роки тому Роальд Гоффманн брав участь у представницькому Міжнародному конгресі з хімії, що відбувався на базі Національного університету «Львівська політехніка». Батько нобеліста був випускником цього навчального закладу. До початку цього форуму ми з друзями замовили штемпель спецпогашення, заготовили конверти та скриньку для добровільних пожертв ветеранам АТО. Першим у скриньку значну купюру вкинув учений, а пізніше всі, хто бажав отримати його автограф. Очевидно, що тоді до візиту в Україну він готувався дуже ретельно. Перед своїм відльотом до України він зробив заяву, що митрополит Української греко-католицької церкви Андрей Шептицький заслуговує звання “Праведника народів світу”.
Ольга Спільніченко: «Свого часу перший лауреат Нобелівської премії (родом з України) Ілля Мечников сказав, що знайомство з біографіями великих людей дуже повчальне для вивчення людської природи. У кожного є чому навчитись. А від Роальда Гоффманна я в захопленні. Така велич в науці поєднується з системною роботою над її популяризацією за допомогою мистецтва. У Роальда Гоффманна гострий розум, блискучі знання, унікальна пам’ять. Він вільно володіє англійською, німецькою, російською, французькою та шведською мовами, чудово розуміє українську та польську.
Спеціалісти стверджують, що відкриття Нобелівського лауреата в галузі хімії дає змогу математично передбачити порядок проходження хімічних реакцій і є найбільшим теоретичним досягненням після Другої світової війни.
Лабораторія ученого надзвичайно проста — складається з робочого стола й авторучки, якою він дуже каліграфічно пише і малює витончені схеми та діаграми, котрими захоплюються інші хіміки як мистецькими міні-творами і котрі наочно демонструють результати його наукових пошуків.
Але так було не завжди. Коли він народився у благополучній єврейській сім’ї, його батько, Хілель Шафран, випускник Львівської політехніки, працював інженером на будівництві доріг. А мати, Клара Розен, вчителювала. Вона дала ім’я синові на честь норвезького полярного дослідника Руала Амундсена. Так від став Роальдом і це ім’я дало поштовх його дослідництву. Та розпочалася найстрашніша і найжорстокіша з воєн. Батька Роальда стратили фашисти за спробу вчинити повстання у таборі примусової праці. Іншим членам родини пощастило. Сталося так, Роальда та інших на горищі місцевої школи переховував український вчитель Микола Дюк. Роальд згодом напише: «Мені було п’ять, коли жахлива звістка прийшла до нас на горище, і я плакав, і плакала мама… 80 із 14000 євреїв вижили у нашому містечку».
Село Унів Львівської області, де це відбувалося, знамените своїм греко-католицьким монастирем. Високу душпастирську місію тут ніс рідний брат митрополита Андрея Шептицького Климентій. Після війни разом з матір’ю та вітчимом Роальд емігрував до США. Англійська стала шостою мовою, якою він швидко оволодів. Як відомо, у цій другій батьківщині він зробив блискучу наукову кар’єру, захистивши у 25 років докторську дисертацію, а в 44 – отримав Нобелівську премію з хімії.
Щоразу, буваючи у Золочеві на вулиці Степана Бандери (колишня Ягелонська), у будинку під номером 8, всесвітньовідомий вчений почувається, як у ту далеку пору кінця сорокових. Господиня помешкання пані Антоніна з теплом згадує зустрічі з колишнім господарем квартири. Був він там і з дочкою. Багато світлин випромінюють його щастя зустрічі з дитинством. Треба сказати, що кахлі на коридорі насправді пам’ятають ніжки маленького Роальда, їх ніхто не міняв упродовж цього часу. Але на будинку немає ні меморіальної дошки, ні якогось іншого пізнавального знака.
А між тим Роальд Гоффманн не тільки хімік, а й поет, філософ, драматург. Він – автор 5 поетичних збірок, 114 окремо надрукованих поем і 3 театральних п’єс. Зокрема, п’єса “Кисень” розповідає про історію відкриття цього хімічного елементу, перекладена 16 мовами й поставлена в багатьох театрах світу. У 1986 році Роальд Гоффманн почав працювати над телесеріалом «Світ хімії». Вийшли в ефір 26 півгодинних програм, які користувалися значною увагою. Згодом були й інші серіали.
Про цю непересічну людину можна було б розповідати ще дуже багато, але мріємо, що незабаром Україна матиме і свого Нобелівського лауреата-українця. А ще хочемо,  щоб нашого нобеліста в числі перших привітав і Роальд Гоффманн, адже Україна – обітована земля його серця!
Заслужений журналіст України
Людмила ОСТРОВСЬКА