Предстоятель ПЦУ Єпіфаній відвідає Тернопіль

30 червня Предстоятель Української Православної Церкви митрополит Епіфаній з нагоди свята Тернопільської чудотворної ікони Божої Матері очолить богослужіння у найдавнішому храмі Тернополя – церкві Воздвиження Чесного Хреста Господнього на вулиці Над Ставом, 16. Початок Богослужіння – о 09:00. Про це повідомили у Тернопільсько-Бучацькій єпархії ПЦУ.

Також після Божественної Літургії відбудеться хресний хід з Тернопільською чудотворною іконою Божої Матері від кафедрального собору Воздвиження Чесного Хреста Господнього до кафедрального собору Різдва Христового, що на вулиці на Руській, 22.

Вірян запрошують долучитися до урочистостей та спільної молитви.

Чудотворна сила Тернопільської ікони Матері Божої вражає

Під час німецько-радянської війни у квітні 1944-го р. після тривалих боїв за Тернопіль, весь центр міста практично був зруйнований, а всі навколишні будівлі біля церкви Різдва Христового перетворилися на суцільні руїни, лише храм був неушкодженим. Священники та старші за віком тернополяни, вірили, що саме Тернопільська чудотворна ікона, врятувала від руйнувань прикрасу і святиню міста – старовинну церкву, в котрій зберігалася. І справді, важко осягнути, як тоді серед суцільних руїн зберігся храм.

Ікона Тернопільської Матері Божої перебувала у віруючій міщанській родині Василя Маркевича, який жив поруч із церквою Воздвиження Чесного Хреста, що височіє над тернопільським ставом. Це в його домі під час Великого посту 1730 р. Матір Божа «Одигітрія» (з грецької – «покровителька в дорозі») почала лити сльози. Зворушені дивом Маркевичі сповістили про це священника. Незабаром отець зі свідками підтвердили правдивість чуда.

До такого ж висновку дійшла і духовна комісія, і у спеціальному декреті вказувалося, що сльози на іконі Матері Божої не є природного походження. 15 липня 1730 р. образ проголосили чудотворним і встановили її празник на день Святої Покрови Матері Божої (14 жовтня). Ікону з урочистою процесією перенесли до церкви Воздвиження Чесного Хреста і тут Богородиця продовжувала плакати. В храмі над ставом ікона зберігалася аж до Першої світової війни, в роки військової розрухи її для безпеки перенесли з тодішньої околиці до центру – в парафіяльну церкву Різдва Христового. Після війни священник цієї церкви отець Володимир Громницький, повернувшись із російського полону, прикрасив ікону Богородиці срібною ризою.

І в наші часи чудотворний образ Матері Божої звертається до сердець віруючих. За посередництвом ікони діються чудесні зцілення, чому підтвердження – численні дари вдячності: вилиті зі срібла символи оздоровлення душі й тіла (мініатюрні серця, руки, ноги тощо).