Повідомити новину

Поширити:

 Парламент вніс важливі зміни до Закону України «Про повну загальну середню освіту» 19 червня. Верховна Рада ухвалила закон № 7325, внесено тимчасові зміни до закону про загальну середню освіту. На час воєнного стану нардепи скасували обмеження на кількість учнів у класах і тривалість навчального року. Також під час війни трудовий договір із директором школи може бути продовжено без проведення конкурсу.

Документ скерували на підпис Президенту.

Відтак на час дії воєнного стану зупиняється положення про те, що навчання у школах починається з 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і завершується не пізніше 1 липня наступного року. Новий календарний навчальний рік може тривати різну кількість днів.

Тривалість навчального року, дату його початку та/або закінчення визначатиме Кабмін, розповідає LIGA.Life нардепка Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.

Гнучкість початку навчального року потрібна під час воєнного стану. Бо наразі не передбачити, що буде у серпні на різних територіях країни. Але вирішивши, наприклад, починати навчання у серпні задля економії видатків на тепло, у місцевих громадах важливо провести інформаційно-роз’яснювальну роботу, повідомити батькам, з’ясувати, чи на місці діти.

Норма про обов’язкові 175 днів через бойові дії вже і так порушена частиною шкіл. Під час воєнного стану може бути менше навчальних днів, тому важливо передбачити додаткові години (принаймні дистанційно) для усунення прогалин у навчанні дітей.

Зняли норму про те, що в державних або комунальних школах у початкових класах не може бути більше, ніж 24 дитини, а в середній та старшій школі – не більше 30 учнів. Крім очної (денної) та вечірньої форми навчання. Тобто класи збільшені лише для дистанційного навчання, уточнює Наталія Піпа.

Якщо школа працює на дистанційці, бере до класу 40 дітей, а потім вирішує вийти очно, то може ділити дітей на групи і займатися по черзі – 20 очно, 20 – слухає онлайн.

Директора школи можна перепризначати на посаду без конкурсу не більше, ніж на шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.

«Це виправдано, бо в умовах війни часто треба забезпечити виконання принаймні якихось рішень навчального процесу, а конкурс триває довго»,  – каже Піпа.

Однак ключове слово тут «можна», тобто ніхто не забороняє проводити конкурс, додає експерт Шведсько-Українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні» Олег Фасоля.

«Призначення на конкурсній основі – хороша ініціатива. На територіях, де тривають бойові дії, це неможливо, і там мають діяти норми закону. Але не треба всім відмовлятися від конкурсу», – переконаний він.

Можливо, наступний навчальний рік розпочнуть раніше, ніж 1 вересня, припускає експерт з питань освіти Сергій Дятленко.

«Це добре в умовах воєнного стану, коли можуть бути різні опції для територій України в залежності від загроз», підкреслює він.

За словами депутатки Наталії Піпи, уряд може ухвалювати рішення не тільки щодо областей, а й щодо окремих територіальних громад, населених пунктів.

Засновники навчальних закладів – міськрада, ОТГ, ОДА – можуть подавати пропозиції Кабміну.

«Наприклад, є звернення від населених пунктів, які хочуть почати навчальний рік 15 серпня – це питання теж може розглядатися Кабміном. Діти можуть вчитися очно, плюс, можна заощадити енергоресурси», – пояснює Піпа.

Війна змушує шукати шляхи, як забезпечити освітні послуги і разом з тим мінімально використати ресурси.

Друга можливість Закону – можна збільшувати кількість дітей у класі, додаючи туди дітей-переселенців, виносити це на розгляд педради, підкреслює Піпа.

«Кожен педколектив вирішуватиме, як організувати навчальний процес. Діти, наприклад, мають вчитися очно через день, чи тільки початкова школа, а середня і старша мінятися, чи будуть позмінно», – пояснює вона.

Питання щодо наповненості класів – вимушений крок в умовах війни, необхідний для дітей, чиї школи зруйновані чи пошкоджені, для залучення педагогів, які виїхали з зони бойових дій. В Україні міграційні процеси не прогнозовані і не передбачувані.