5 липня минуло 137 років від дня відкриття в Тернополі Першої етнографічної виставки

5 липня минуло 137 років від дня відкриття в Тернополі Першої етнографічної виставки. Саме цій події присвячено предметно-книжкову експозицію «Як у нас на Тернопіллі», яку розгорнули у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Увазі відвідувачів представлено книжкові видання – спомини про етнографічну виставку: «Спомини з мого життя» Олександра Барвінського, «Давній Тернопіль» Богдана Остап’юка, «Іван Франко і літературна Тернопільщина» Петра Медведика, «Зібрання творів у 50-ти томах; Т. 46, ч. 1» Івана Франка, збірники «Тернопіль: погляд крізь століття» та «Шляхами Золотого Поділля». Доповнюють виставку монографії, фотоальбоми та збірники, які розкривають архітектурно-побутову спадщину, зразки народного мистецтва, звичаї та обряди Тернопільщини.

Родзинкою експозиції є предмети одягу та побуту, які люб’язно надали працівники відділу краєзнавчої літератури та бібліографії обласної книгозбірні.

Перша етнографічна виставка була ініційована графом Володимиром Дідушицьким та організована з нагоди приїзду ерцгерцога Рудольфа, спадкоємця австрійського престолу, та мала на меті ознайомити з культурою, побутом і місцевими традиціями Галичини.

На організаційних зборах було обрано Український комітет на чолі з Владиславом Федоровичем та Олександром Барвінським.

Етнографічну виставку розмістили на території міського (нині Старого) парку. Вона складалася з 5 основних розділів: знаряддя та начиння, харчі й напої, одяг і взуття, предмети народних обрядів, звичаї та народне мистецтво. Деякі архітектурні експозиції за власні кошти придбав Владислав Федорович.

Рудольф Габсбург прибув до Тернополя 5 липня – за два дні до виставки. На вокзалі, який освітлював величезний прожектор із димаря млина Галля, його зустріли хористи під керівництвом отця Йосифа Вітошинського.

Вранці наступного дня Габсбург відвідав виставку. Вхід прикрасили декоративною тріумфальною аркою. Її спорудили ще за декілька днів до його приїзду в Тернопіль.

Експозиції виставки були на території всього парку й супроводжувалися піснями та хороводами. Східну Галичину представляли мешканці з 14 населених пунктів: Добровляни, Гермаківка, Сеньків, сіл Теребовлянщини, Бережанщини та з околиць Чорткова.

Владислав Федорович запросив відомого фотографа Альфреда Сількевича, який зробив близько 50 світлин і зафіксував етнографічні типи одягу різних регіонів.

Альбом одягу Сількевича зберігається у Львові та Празі. У фонді Тернопільського обласного краєзнавчого музею є 20 світлин із виставки.

Іван Франко, який тоді висвітлював цей захід як кореспондент газети «Кур’єр львовскі», згадував, що виставка «має неабияке значення не тільки теоретичне, наукове, а й практичне, бо пробуджує серед широких кіл інтелігенції живе зацікавлення народом, відкриває можливості збуту оригінальних виробів домашнього промислу, а для всіх учасників стає великим заохоченням далі розвивати свої здібності, виховувати смак на вітчизняних взірцях».

Наталія ЛУГОВСЬКА,
провідна бібліотекарка відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської ОУНБ