Народний Рух крізь призму часу

Переосмислюєш події, які відбувалися, вчинки людей та й, зрештою, свої дії. Не даремно говорять, що «величне розглядають на віддалі». Тоді, наприкінці 1980-х – початку 1990-х років, величне творили прості люди – справжні патріоти та герої. Вони знищили систему, яка здавалася вічною і непохитною, і відновили незалежність України. Вони були здатні це зробити, оскільки змогли  об’єднатись в Народний Рух України.

Західна Україна (а саме Тернопільщина, де було створено першу Крайову організацію НРУ, та Львівщина) стала фундаментом кристалізації діяльності Народного Руху. Тому достатньо важливим є поява книги Всеволода Іськіва «Призначення РУХу».

Змістовне вираження

Перший розділ «Початок діяльності Народного Руху України (РУХу)» є наймасштабнішим та найвагомішим. В ньому описано один із найвідповідальніших періодів української історії – зародження РУХу та боротьбу з радянською владою. Важливим тоді було забезпечити перемогу найбільшій кількості представників РУХу на виборах народних депутатів. Їх не хотіли навіть реєструвати для участі, через що Західний регіон охопила хвиля багатотисячних мітингів і протестів. Це ще більше згуртовувало людей – осередки НРУ створювали практично на всіх підприємствах, що, зрештою, призвело до створення крайових організацій та проведення установчих зборів. Поступово РУХ розгортав свою організаційну структуру і готувався до чергових виборів. Важливо, що вже тоді акцент був зроблений на необхідності об’єднання усіх демократичних сил. І результат у Західній Україні був більш, ніж переконливим: 54 із 65 місць одержали представники демократичних сил.

У другому розділі книги досліджено період 1990-1991 рр. Рухівці здобули більшість у всіх радах Галичини. Це збільшувало їх відповідальність і одночасно спонукало до нових розбіжностей – було створено Українську республіканську партію та Демократичну партію України. Автор монографії причину розколу вбачає в такому: «Саме антинаціоналістичний спротив, нігілістичне ставлення до націоналізму зіграло негативну роль, що призвело до його розколу». Не можу погодитись з цим твердженням: можливо, варто було просто приборкати амбіції і консолідовано йди до перемоги, зокрема й на президентських виборах.

У третьому розділі монографії представлено нелегкий і неоднозначний період становлення НРУ, як політичної партії, та внутрішньопартійні процеси Львівської крайової організації НРУ. Автор монографії засуджує перетворення громадсько-політичного руху в політичну партію та вважає, що «наслідки департизації були руйнівними». Однак, як показала історія, рішення про створення політичної партії було цілком правильним – лише так можна було стати повноправним суб’єктом виборчого процесу, створювати потужні фракції у парламенті та впливати на прийняття рішень. Автор глибоко і детально подав діяльність Львівської крайової організації НРУ, активним учасником якої він був. На жаль, непорозуміння всередині організації призвели до розколу в НРУ і створення громадської організації Всенародний рух України.

Самозалучення

Спроби розколу Народного Руху продовжувались і надалі. Після вбивства В.Чорновола у 1999 р. фактично знищений Рух довелося відновлювати з нуля.

Новизна монографії В. Іськіва не викликає жодних сумнівів, оскільки під час її написання використано багато досі не оприлюднених документів, та й автор був безпосереднім учасником всіх подій.

«Призначення РУХу» Всеволода Іськіва буде цікавою і корисною для широких верств населення, особливо для молодих людей, які зможуть оцінити, якою ціною здобувалася незалежність України, щоб бездумно її не тратити.

Леся КОЛІНЕЦЬ,

доктор економічних наук, професор

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*