Як організувати освітній процес в умовах війни: організація роботи вчителя, проведення занять та оцінювання учнів

Управління Державної служби якості освіти спільно з Державною службою якості освіти, розуміючи проблеми школи і прагнучи допомогти у їх вирішенні, розробило поради для керівників шкіл щодо відновлення освітнього процесу в умовах війни. Ці поради є своєрідною дорожньою картою, алгоритмом дій під час воєнного стану в Україні.

Як вчителю організувати свою роботу під час війни

Під час війни школа стає осередком, який дає змогу дітям отримувати не лише знання, але й психологічну підтримку, не втрачати відчуття приналежності до спільноти. Тому надзвичайно важливо гнучко підходити до організації роботи школи та налаштовувати освітній процес так, щоб він був комфортним і безпечним для дітей та педагогів.

Найбільш оптимальна та безпечна форма організації освітнього процесу в умовах воєнного стану — дистанційна. Корисними у цій ситуації будуть напрацьовані під час пандемії коронавірусу моделі змішаного та дистанційного навчання у синхронному й асинхронному режимах.

Під час онлайн-занять педагогам варто проводити консультації з дітьми, інтегровані уроки, навчальні заняття-бесіди, полілоги та творчі заняття.

Водночас в умовах війни варто оптимізувати навчальне навантаження. Заняття у синхронному режимі важливі для учнів, проте більше в соціально-психологічному аспекті, ніж у навчальному. Тому їх кількість на день має бути принаймні вдвічі меншою, ніж під час дистанційного навчання в мирний час. Решту часу варто присвятити роботі в асинхронному режимі:

• спілкування у месенджерах;
• робота з онлайн-ресурсами (наприклад Всеукраїнська школа онлайн, На урок , Міжнародна українська школа , «Атмосферна школа», «ThinkGlobal Online» Youtube-канал Освіторії  тощо);
• виконання дітьми вправ та завдань, що передбачають психологічне розвантаження, техніки врегулювання емоційного стану тощо.

Оскільки використання групових, колективних форм роботи є ускладненим в умовах дистанційного навчання, варто робити акцент на дискусійних, партнерських варіантах і формах актуалізації опорних знань та закріплення теоретичного матеріалу, що сприятимуть розвитку актуальних соціальної та громадянської ключових компетентностей.

Обираючи методи роботи, важливо пам’ятати, що діти обмежені в ресурсах. Тому досліди, проєкти, творчі завдання варто застосовувати обережно, враховуючи наявність в учнів необхідного обладнання.

Домашні завдання, що передбачають виконання навчальних завдань із предметів, варто звести до мінімуму. Втім школи та вчителі можуть це регулювати залежно від ситуації, емоційного стану та потреб дітей.

Розклад занять в умовах війни має бути гнучким та регулюватися залежно від поточної ситуації. Час початку першого уроку варто змістити принаймні на годину пізніше, оскільки діти можуть погано спати вночі через повітряні тривоги або психологічно нестабільний стан.

В умовах війни вчителям варто переглянути календарні плани до кінця навчального року і спланувати вивчення предмета у найбільш зручний для учнів спосіб, створюючи для дітей комфортну, довірливу обстановку.

Оскільки освітній процес здійснюється переважно із застосуванням технологій дистанційного навчання, не зайвим буде повторити з дітьми правила роботи з онлайн-платформами, взаємодії у хмарних сервісах, інструменти спільної роботи з документами та засоби групової діяльності й комунікації.

Під час проведення онлайн-занять бажано залучати учнів до активної роботи, висловлювання своїх ідей та пропозицій, надавати можливість їм спілкуватися між собою.

Доцільним також буде проведення індивідуальних зустрічей з новоприбулими учнями з метою представлення закладу освіти як ефективного та безпечного освітнього простору і/або створення стислих інформаційних листів аналогічного змісту.

Як організувати викладання навчальних предметів в умовах воєнного стану: рекомендації Державної служби якості освіти

Війна вносить свої корективи у низку сфер життя. Змін потребує і викладання окремих навчальних предметів у школі.

Історія та громадянська освіта

Навчальний зміст цієї галузі в умовах війни варто оптимізувати, щоб зменшити навантаження на учнів. Насамперед ідеться про скорочення обсягу текстів для читання, оскільки дітям, які перебувають у стані тривалого стресу, важко довгий час утримувати увагу. З огляду на це читання підручника доречно замінити усною розповіддю, переглядом відеоматеріалів, інтерактивними заняттями, роботою над творчими та мікродослідницькими проєктами.

Добираючи навчальний матеріал, вчителю варто фокусуватися на сюжетах, що дадуть учням глибше розуміння історії боротьби українського народу за незалежність і своє майбутнє. Стануть у пригоді й теми та завдання, спрямовані на осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям України, між світовими, державними та регіональними процесами.

На вчителів історії сьогодні, як ніколи, лягає відповідальність за розвиток в учнів критичного та системного мислення, медіаграмотності. З огляду на це варто запровадити п’ятихвилинки, під час яких розглядатиметься один із видів когнітивних викривлень, методів пропаганди чи маніпуляції, перевірятиметься на їх предмет якась новина. Добирати контент для таких вправ потрібно відповідно до віку та психоемоційного стану учнів, зважаючи на те, що певна інформація чи візуальні матеріали можуть налякати чи засмутити учнів.

Окремо слід приділити увагу розвитку громадянських компетентностей учнів. Під час уроків і розмов вчителеві слід формувати свідому громадянську позицію дітей.

Старшокласників доречно бодай побіжно ознайомити з міжнародним гуманітарним правом. Наприклад, скористатися посібником «Вивчаючи міжнародне гуманітарне право в закладах освіти», що містить навчально-методичні матеріали для проведення уроків у 8–11-х класах.

Українська мова та література

Під час вивчення цих навчальних предметів учителю варто зосередити роботу навколо чотирьох видів мовленнєвої діяльності — слухання й говоріння, читання та письма. Це стосується і класів, де здійснюється навчання за Державним стандартом базової середньої освіти 2011 року, і так званих пілотних класів, які навчаються за Державним стандартом базової середньої освіти 2020 року.

Орієнтування на види мовленнєвої діяльності, а не на конкретні теми чи твори сприятиме підтримці навчальної ініціативності, самостійності та відповідальності учнів, що є основою вміння вчитися.

Добираючи навчальні завдання, вчителю бажано уникати одноманітності, репродуктивності, натомість збільшивши кількість завдань творчого спрямування, щоб сприяти вивільненню позитивних емоцій, підтримці віри дітей у власні сили й можливості.

Математика

Вчителям доречно виділити час на повторення і систематизацію вивченого раніше навчального матеріалу. Академічна свобода дає можливість вчителю змінювати порядок вивчення тем шкільного курсу математики. Тому для оптимізації навчального часу педагог може об’єднати певні теми, скоротити їх зміст, а натомість акцентувати увагу на базових знаннях і вміннях, формування яких передбачене нормативними документами, що регулюють сферу освіти.

Подавати навчальний матеріал з математики доцільно у синхронному режимі, забезпечивши відеозапис заняття для дітей, які не змогли долучитися до уроку. Коли ж учитель не має такої можливості, учням можна запропонувати відеоуроки відповідної тематики, доступні в Youtube або на спеціалізованих освітніх платформах. Для закріплення навчального матеріалу, яке найчастіше відбувається шляхом розв’язування вправ і задач, учням варто надавати знімки екрану (скріншоти) розв’язаних типових завдань до теми, що вивчається.

Для контролю та коригування навчальних досягнень учнів/учениць можна використовувати комп’ютерне тестування за допомогою доступних навчальних платформ (MOODLE, Google Classroom, Microsoft Teams, Google Meet тощо).

Природничі науки

Користуючись педагогічною автономією, кожен вчитель може виділити теми, без яких неможливе розуміння змісту предмета в наступних класах та, відповідно, перерозподілити години.

Практичну частину навчальних програм (експериментальні, практичні, лабораторні роботи тощо) можна розділити на дві частини:

• віртуальну (маючи відповідний контент, вчитель може проводити з учнями онлайн-заняття або давати як самостійну роботу вдома);
• домашню (в такому випадку можна використовувати підручні матеріали, що є в кожної дитини вдома, вчителеві ж важливо створити для учнів чіткі алгоритми з обов’язковими настановами з безпеки життєдіяльності).

Така «ревізія» допоможе також визначитися з можливістю проведення інтегрованих уроків. Це сприятиме формуванню в учнів бачення цілісної картини світу.

Під час навчання важливо врахувати проведену «ревізію» при плануванні занять в синхронному та асинхронному режимах. При цьому синхронний режим (онлайн-заняття) доцільно використати для консультацій, обговорень найбільш складних питань, проведення віртуальних експериментів, лабораторних, практичних робіт.

Застосування технології «перевернутий урок» буде корисним для опанування учнями навчального матеріалу в асинхронному режимі. Для посилення формування стійкого інтересу учнів до природничих наук, навичок розв’язування проблем, застосовуючи отримані знання в реальному житті, учням можна запропонувати завдання творчого, дослідницького характеру. Ця робота може бути організована в рамках самостійної дослідницької та проєктної діяльності з онлайн-обговоренням результатів.

Особливого значення наразі набуває робота з формування навичок критичного мислення в учнів. Для цього можна використовувати технологію розвінчування міфів, фейків. Наприклад, взявши тему «Біологічна зброя: птахи, що розносять вірус, спрямований на знищення певного етносу».

Інформатика

В курсі інформатики практично у кожному класі є теми, пов’язані з інформаційною безпекою, медіаграмотністю та цифровим громадянством. Тому в умовах війни вчителям слід більш детально розглянути з учнями питання безпечного користування пристроями та обліковими записами у соціальних мережах, критичного оцінювання інформації, розпізнавання фейків і маніпуляцій тощо.

Одним із варіантів включення тематики кібербезпеки може бути створення інформаційних продуктів у різних програмних середовищах (текстові документи, презентації, графічні плакати, анімації, вебсторінки, відеоролики, програмні проєкти тощо). При цьому варто уникати загрозливих сюжетів, нагадувань про активні військові дії, а радше фокусуватися на безпеці, майбутньому, захисті, взаємопідтримці тощо.

Якщо вчитель відчуває, що учні готові до засвоєння нового матеріалу, можна вивчати нові теми та програмні засоби, в іншому ж випадку — обмежитися відпрацюванням навичок роботи у знайомих програмних середовищах. Основний акцент слід зробити на розвитку громадянської та соціальної компетентностей, критичного й системного мислення, здатності логічно обґрунтовувати позицію, творчості, ініціативності, вміння конструктивно керувати емоціями.

Здоров’я, безпека, добробут/Основи здоров’я

Відновлення навчання з предметів «Здоров’я, безпека та добробут» (5 клас пілотних шкіл НУШ) і «Основи здоров’я» (5-9 класи) доречно розпочинати з опрацювання або ж повторення тем, які стосуються емоційного здоров’я.

Тематику безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях, допомоги собі та іншим варто повторювати з учнями відповідно до їхнього віку та потреб. Це можна робити при опрацюванні тем щодо соціального здоров’я, у яких увага присвячується вивченню чинників, що впливають на соціальний добробут людини та правил безпечної поведінки у навколишньому середовищі.

Мистецтво

Оскільки предмети художньо-мистецького циклу мають потужний терапевтичний потенціал, їх проведення має стати засобом гармонізації психологічного стану всіх учасників освітнього процесу. Варто розпочинати уроки з мотивувального неформального спілкування, знайомства з новими учнями для їх швидшої адаптації в колективі.

На заняттях важливо максимально диференціювати форми практичних завдань, побудови процесу сприйняття візуального матеріалу на виключно життєствердних позитивних зразках мистецьких творів.

Як здійснювати оцінювання навчальних досягнень учнів

 в умовах війни

Попри війну незмінними залишаються два основних види оцінювання результатів навчання учнів — надання зворотного зв’язку та супроводу дітям (формувальне оцінювання) і визначення якості результатів навчання (підсумкове оцінювання).

Формувальне оцінювання залишається важливим засобом підтримки учнів у навчанні. Йдеться про надання усного (переважно) та письмового зворотного зв’язку, індивідуальні та групові консультації щодо допомоги у виправленні типових помилок, надання порад щодо подальшого навчання.

Підсумкове оцінювання в умовах нестабільного доступу учнів до освітнього процесу, їх стресового стану ліпше не проводити у вигляді окремих підсумкових контрольних робіт, а натомість здійснювати його на підставі поточного оцінювання (за результатами тестів на електронних платформах та з допомогою інших способів перевірки результатів навчання).

Відповідні рішення про зменшення або скасування кількості контрольних робіт, передбачених календарними планами, школа може ухвалити рішенням педагогічної ради.

В окремих випадках підсумкове річне оцінювання можна здійснювати за результатами підсумкового оцінювання за перший семестр. Наприклад, для учнів, які опинилися в зоні активних бойових дій, зазнали фізичних або психологічних травм, не мали доступу до навчальних матеріалів тощо. Для учнів, які після евакуації з зони бойових дій навчалися в інших школах (в Україні або за кордоном), здійснюється перезарахування оцінок (за їх наявності).

Супровідний лист для внутрішньо переміщених дітей

Школам, у яких освіту здобувають діти з числа внутрішньо переміщених осіб, варто підготувати на кінець навчання супровідний лист для кожної дитини. Це дасть змогу мінімізувати потенційні навчальні втрати у дітей, які через війну були змушені навчатися не у своїх школах.

У супровідному листі необхідно вказати:

• назву школи, у якій дитина навчалася, та термін навчання (з… до…);
• форми навчання (очна, дистанційна, змішана);
• теми з предметів, які дитина вивчала, поточні/підсумкові оцінки (якщо були);
• характер соціально-психологічної допомоги (якщо була);
• рекомендації щодо подальшої роботи з дитиною (за наявності).

Такий лист дасть змогу перезарахувати оцінки учням у закладі освіти їхнього постійного навчання та оптимально організувати його продовження.

Щоденник навчання

За бажанням внутрішньо переміщених учнів та їхніх батьків можна організувати ведення «Щоденника навчання», у якому учні фіксуватимуть вивчені теми з навчальних предметів, види діяльності, які вони виконували, прочитані книги тощо. Ведення такого щоденника не підлягає оцінюванню, це справа добровільна, а класний керівник лише радить учневі, як за бажання організувати таку роботу.

«Щоденник навчання» може стати в пригоді класному керівникові для написання супровідного листа учневі, але в жодному разі учитель не має дорікати учневі за відсутність такого щоденника і наполягати на його веденні.

Класний керівник може обговорити з дитиною (або її батьками) доступ до додаткових інтернет-ресурсів, крім основної платформи, на якій школа розгортає дистанційне навчання.

З метою здійснення підтримки закладів освіти у складний воєнний час управління Державної служби якості освіти у Тернопільській області здійснює активну комунікацію з керівниками закладів через проведення комунікаційних онлайн-зустрічей щодо організації освітнього процесу в умовах воєнного стану та психологічних особливостей роботи з дітьми, які пережили екстремальні ситуації. Окрім цього, управління організовує комунікаційні онлайн-зустрічі для педагогічних працівників з питань навчання дітей в умовах воєнного стану за матеріалами Державної служби якості освіти та нормативно-розпорядчими та рекомендаційними матеріалами МОН України, прийнятими в умовах воєнного стану.

Роз’яснення Державної служби якості освіти України https://bit.ly/3v4hpMm

Більше відповідей на актуальні питання на сторінці Служби «Заклади освіти в умовах воєнного стану» https://bit.ly/386Su33

Ольга Бас ( головний спеціаліст сектору роботи з експертами управління Державної служби якості освіти у Тернопільській області)