Щоб вільно розпоряджатися своєю власністю

На медіа-тренінгу для журналістів «Перевірка фактів. Міфи та зміст. На прикладі земельної реформи в Україні», який відбувся у Києві, агроексперти, представники Міністерства АПК, Держгеокадастру, а також медіаексперти розповіли регіональним журналістам про законопроекти земельної реформи, і що саме очікує аграрний сектор України у разі прийняття земельної реформи. Йшлося про економічний ефект відкриття ринку землі, реальну вартість земель сільськогосподарського призначення, в Україні, економічний та соціальний вплив земельної реформи на економічні показники. Корисно було почути про сучасні тренди аграрного світу, економічні прогнози впливу запуску ринку земель в Україні.
Інтерес до земельної реформи не вщухає упродовж десятиліть. Однак якихось позитивних зрушень досі немає, відзначали експерти. Спочатку надії покладалися на приватизацію земель, передачу їх з державної у приватну власність, згодом – на розпаювання. І хоч величезні площі передані у приватну власність, розпайовані, люди так і не відчули справжньої віддачі від землі. Переважна більшість власників земельних паїв здають свої землі великим агрохолдингам в оренду. Платня незначна, почасти вона складає кілька мішків цукру чи пшениці. Умови оренди такі, що власник фактично не може розірвати угоду, укладену на багато років. Таке становище вигідне орендарям, але ніяк не орендодавцям. До речі, агрокомпанії дуже не бажають проведення земельної реформи, бо саме такий стан справ їх влаштовує. Саме вони взяли на озброєння і масово тиражують: у разі відкриття ринку землі, зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, землі скуплять за безцінь олігархи, а селянин залишиться ні з чим. Мовляв, в Україні залишилася лише земля, не стане її – не буде України. На думку учасників медіатренінгу, цей міф не має під собою підстав: землі можна буде продавати за добрі гроші, а не за безцінь. Загрози національній безпеці теж не буде, бо у законопроектах не передбачено продаж землі іноземцям. Не буде і скупівлі землі в одні руки, бо закон обмежуватиме можливість купівлі не більше 200 гектарів.
Мораторій на продаж земель сільгосппризначення – це найбільша за масштабом проблема, гальмо української економіки. Об’єм цієї проблеми -125 млрд дол. Адже в Україні приватизовано майже 25 млн га земель (без урахування ділянок комунальної та державної форм власності).
Постійно продовжуючи мораторій, держава не спитала людей, чи бажають вони цього обмеження – можливості вільно розпоряджатися своєю власністю. Бо на сьогодні власник земельного паю може хіба здати його в оренду або самому обробляти, а подарувати чи продати – зась. Свого часу «Свобода» уже писала про цю проблему на прикладі власника земельного паю із Тернополя. Пенсіонер за віком та станом здоров’я не може обробляти землю, тож волів би її продати. Однак мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення унеможливлює це. За канонами цивілізованого світу це нонсенс. Адже, як зазначено у Європейській конвенції з прав людини: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права». Пенсіонер поскаржився до Європейського суду з прав людини. Його справа дійшла до комунікування, тобто Європейський суд визнав заяву пенсіонера прийнятною, взяв до розгляду і запропонував уряду України подати свій відгук (зауваження чи заперечення, можливе також дружнє врегулювання, на що держава пристає рідко), а заявник теж матиме змогу висловитися з приводу позиції уряду (у форматі заперечення на заперечення). До речі, зараз у Страсбургу – тисячі аналогічних заяв від українців. І те, що суд розпочав активні дії, означає, що є вірогідність того, що для тернопільського пенсіонера й інших заявників може бути винесене позитивне рішення, а саме: суд визнає сам факт існування мораторію порушенням Конвенції.
Такий прецедент спровокує велику кількість звернень до ЄСПЛ, відтак, це змусить Україну скасувати мораторій. Тож навіть якщо Україна з доброї волі не запустить земельну реформу, її може до цього активно і жорстко спонукати Європейський суд.
Ольга КУШНЕРИК