Селяни врятували лелеченя і готуються з ним зимувати

Ще й літо не добігло кінця, а журавлині ключі вже вирушили у вирій. Згідно з народними прикметами, відлітають птахи на початку вересня, хоча можуть і пізніше. Але якщо лелеки встигають відлетіти до Покрови (14 жовтня) – зима буде ранньою.
Біля Вищих Луб’янок на Кременеччині подружжя пенсіонерів урятувало від голодної смерті кволого кількамісячного бузька. Покинутого птаха зняли з 14-метрової висоти, повідомила ТСН.
Перед тим, як відлетіти у вирій, його батьки довго кружляли над гніздом. Вони до останнього вірили, що пташеня здійметься у небо.
– Лелечиха так клекотала і так крилами тріпотіла біля нього, а воно сидить. Вона тоді злетіла вниз. Походила, походила, повсякчас дивлячись вгору. А далі, поглянувши востаннє, полетіла. І знаєте, мені аж сльози вийшли на очі, – зізнається Стефанія Боднар.
Після того, як лелеки таки покинули пташеня, воно кілька днів сиділо у гнізді. Тоді селяни вирішили його звідти якось дістати. На поміч покликали сусіда.
– Принесли драбини, а я подумав, що поки ті драбини зв’яжуть… І виліз так, – розповів Ярослав Вербицький. Чоловік видерся на верхівку 14-метрового дерева. Коли спускався, то впав, але зачепився за гілку – саме тому і він, і птаха залишилися неушкодженими.
Пташеня досі сумує за лелеками. «Прийомні батьки»  нарекли його Журавкою.
– Бо воно ще трохи журиться, проте помаленьку звикає до нашої обстановки, – каже Ігор Боднар.
А нове оточення – свійське: кицька Соня, дві кози – Маня й Параня, бик і порося.
Журавка уже став домашнім улюбленцем. Харчування має триразове, продукти домашні. Пташеня любить сир і рибу, яку господарі спеціально виловлюють у ставку. Онуки пенсіонерів, як уміють, навчають птаха літати. А поки що вже визначили йому місце для зимового квартирування – на сіні коло кізочки.
Та попри любов, турботу й піклування нової родини, лелека щодня вирушає у пішу мандрівку до рідного гнізда. Пожуриться під смерекою, а тоді повертається до людей.
Світлана ПАВУК