На Тернопільщині відбувся фестиваль «Чорна вишиванка»

4 липня на хуторі Кулеби поблизу с. Нараїв на Бережанщині  спільною молитвою і фестивалем патріотичної пісні «Чорна вишиванка» вшанували пам’ять вояків Української повстанської армії та діячів ОУН, які полягли на цьому місці за волю України. Тоді, 80 років тому, у ніч з 21 на 22 лютого 1941 р. – біля хутора Кулеби, що розташований поруч лісових угідь на кордоні трьох областей: Тернопільської, Івано-Франківської та Львівської, сім сміливців зі зброєю в руках стали на прю проти двох сотень енкаведистів. 
Сексоти видали місце перебування повстанців: двадцятип’ятирічного Василя Солтиса, 27-річного Григорія Москаля, 21-річних Івана Галая й Богдана Гульовського, 19-річних Максима Шурана, Григорія Шкапія та 18-річного Володимира Лопушанського. Сили були нерівні. Московити виставили проти українських патріотів дві сотні «червонопагонників», оточивши щільно Кулеби. Кого скосила ворожа куля, а інші, побачивши значну перевагу зайд, підірвали себе гранатами. Тіла відважних борців за волю України совєти повантажили на кінні сани і повезли до Бережан…Де спочиває прах Героїв ніхто досі не знає…Їх подвиг жив і нині живе у народній пам’яті…
12 липня 1997 р. на місці Кулебської битви освятили Меморіал пам’яті борцям за волю України. На пам’ятному знаку вмонтовано сім хрестів-символів, які нагадують пташиний ключ із семи журавликів, що піднялися в небо… Ініціатором спорудження стели є уродженець Нараєва, доцент «Львівської політехніки» Юліан Павлів.
Тут щороку племінник полеглого Володимира Лопушанського Роман Лопушанський, працівник «Львівтрансгазу», організовує перед святами Св. Петра й Павла фестиваль повстанської пісні під назвою «Чорна вишиванка» як шану відважним націоналістам, котрі полягли у бою з ворогом за нашу свободу.
Поет-пісняр, черкащанин Олександр Шевченко написав пісню «Чорна вишиванка». Вона має свою передісторію. Поранений український патріот передав у роки національно-визвольних змагань свою вишиванку 12-річній дівчинці, що його рятувала від поранення. Він попросив, щоб вона її зберегла. Заповіт був виконаний. Її син одягнув цю чорну вишиванку, коли у Львові вперше підняли синьо-жовтий прапор як символ Незалежності.
Як зауважив учасник фестивалю письменник, краєзнавець Іван Бандурка: «Ліс і душі полеглих патріотів оживають у липні на Кулебах, коли бачать і чують живих вояків ОУН і УПА, коли бачать патріотичну молодь, живі мають пам’ятати співвітчизників, які поклали своє життя на Вівтар нації, які впали в боях за Незалежність».
І минулої неділі тут зібралися представники громадськості, влади, аматорські художні колективи Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Рівненської областей, ветерани ОУН і УПА, пластуни з Рогатина та Одещини, щоб спільно вшанувати полеглих героїв.
Чудово виконували свої пісні виконавці з багатьох областей України та місцеві аматори сцени, але, напевно, найбільше дісталося оплесків доньці генерал-хорунжого, Героя України Романа Шухевича Марії, яка подякувала присутнім за пам’ять про героїв, про її батька зокрема. Багато виступаючих говорили і про теперішніх героїв, які сьогодні захищають рідну землю від московських поневолювачів. До пізнього вечора на хуторі звучали пісні…
«Найцінніше, що відразу відчуваєш на обласному фестивалі «Чорна вишиванка» – це дух патріотизму, яким наповнені навкруги ліси, небо, повітря, це можна відчути лише знаходячись у цьому місці. Виступи колективів, реконструкція бою, смачний куліш, сповнені пам’яттю історії учасників фестивалю, багато молоді. День, насичений впевненістю, що нас, українців, не перемогти!». «Сьогодні усі були свідками маленького дива на Кулебах: дощило коли їхали, на дорозі стало більше ям і перешкод, не всі змогли на місце доїхати, тому йшли пішки, а коли прийшли…, а там дощу не було, трава покошена, лавки відновлені і пофарбовані, про смачний куліш вже не згадую…» –  ділилися враженнями учасники дійства.
Як зауважив неодноразовий учасник фестивалю письменник, краєзнавець Іван Бандурка: «Ліс і душі полеглих патріотів оживають у липні на Кулебах, коли бачать і чують живих вояків ОУН і УПА, коли бачать патріотичну молодь, бо живі мають пам’ятати співвітчизників, які поклали своє життя на Вівтар нації, які впали в боях за Незалежність».