Коли і чим найкраще вкрити троянди на зиму

Правильне укриття троянд восени та своєчасне відкриття навесні — це запорука їхнього здоров’я, безпечної зимівлі та рясного цвітіння наступного сезону.

Троянди належать до теплолюбних культур, яким потрібна наша допомога, щоб витримати холодну пору року. Зима в більшості регіонів України триває довго й супроводжується перепадами температури, морозами та відлигами.

Саме тому від правильного укриття залежить не лише збереження кущів, а й їхнє майбутнє цвітіння. Як підготувати троянди до зимівлі та які способи укриття вважаються найефективнішими — розповідає видання Сім’я і дім.

Коли вкривати троянди

Укривати троянди починають лише після настання перших стійких, але не надто сильних морозів, коли верхній шар ґрунту вже злегка промерз.

Перед цим кущам необхідно дати можливість загартуватися: вони мають витримати 2–3 легкі заморозки з температурою від –1 до –5 °C. Зимостійкість у різних сортів троянд відрізняється, тому й температурні межі можуть дещо варіювати.

Важливо! Укривати троянди слід лише у суху погоду. Якщо рослини мокрі після дощу, накривати їх категорично не можна — це спричинить загнивання.

Як підготувати троянди до зими

Захист троянд від морозів — це не лише укриття. Йдеться про цілий комплекс заходів, завдяки яким рослини входять у холодну пору здоровими та зміцнілими. Варто пам’ятати, що кожна група троянд має свої особливості, тому й вимоги до укриття відрізняються. Проте є кілька загальних правил, які варто дотримуватися незалежно від сорту.

Внесення добрив

Підживлення троянд має велике значення. Органічні добрива — перегній чи компост — вносять ще на початку серпня (краще не пізніше середини липня). Якщо зробити це пізніше, кущ утворить нові пагони, які не встигнуть визріти до холодів і значно знизять зимостійкість.

Через два тижні після внесення органіки рослини удобрюють фосфорно-калійними сумішами, а ще за тиждень додають сульфат калію. Завершальне осіннє підживлення проводять 10–15 вересня, використовуючи калімагнезію разом.

Видалення листя

Серед садівників немає єдиної думки щодо видалення листя. Більшість вважає, що його потрібно обов’язково обривати наприкінці жовтня, адже під час відлиг воно починає підпрівати і стає ідеальним середовищем для розвитку грибкових інфекцій.

Зазвичай процедуру проводять у два етапи: спершу обривають листя в нижній частині куща, а через тиждень — у верхній. Це допомагає зменшити стрес для рослини. Щоб не пошкодити пагони, листя краще зрізати ножицями, залишаючи невеликі пеньочки довжиною 1–2 см.

Втім, є й інша точка зору. Частина квіткарів переконана, що листя видаляти не варто, адже воно бере участь у фотосинтезі та дихає аж до настання сильних холодів, забезпечуючи кущ необхідними поживними речовинами.

Окрім того, в розлогих розаріях фізично неможливо виконати цю роботу, а під час видалення листя з’являються рани, через які легко проникає інфекція.

У будь-якому разі опале листя обов’язково слід згрібати й спалювати, оскільки саме в ньому зимують шкідники та збудники хвороб.

Обробка від хвороб

Після видалення листя й обрізки кущі обробляють протигрибковими засобами, щоб зменшити ризик зараження. Для цього використовують препарати на кшталт залізного купоросу або 3% бордоської рідини.

Обрізка та пригинання пагонів

До настання сильних морозів троянди пригинають до землі та фіксують металевими шпильками чи скобами. Це потрібно робити вчасно — поки гілки залишаються гнучкими. На занадто пружні пагони кладуть дошки, обережно притискаючи, щоб не зламати їх. Якщо ж сортові особливості не дозволяють пригнути пагони, їх укорочують, зазвичай до 40 см заввишки.

Основну обрізку краще відкласти до весни, залишивши на осінь лише видалення сухих і хворих гілок.