Індульгенція для почаївського екс-мера

Здавалося б, після того, як кременецька суддя опинилася у сміттєвому контейнері, а тих, хто влаштував сміттєву люстрацію, притягнули до криміналу, пощади для почаївського екс-мера Олега Іванюка бути не може. Земельний махінатор і дерибанник мав би відповісти за скоєні злочини. Але… Ані хвилі народного протесту, ані могутній суспільний резонанс не завадили Олегу Іванюку отримати чергову індульгенцію у формі судового рішення.
Почаївський екс-мер прославився на усю країну, коли кременецькі активісти влаштували сміттєву люстрацію для судді, яка напередодні своїм рішенням звільнила його, звинуваченого за двома статтями Кримінального кодексу, від кримінальної відповідальності – у зв’язку із зміною обстановки. В обгрунтування такого висновку суддя навела: «Позитивно характеризується за місцем проживання, нагороджений урядовими нагородами, нагородами державних, релігійних та громадських організацій за заслуги перед українським народом, за активну участь у громадському житті міста». А також те, що винуватець звільнився з посади міського голови за власним бажанням і вчинити будь-який злочин з використанням цієї посади не може. Мовляв, як особа, він втратив суспільну небезпечність.
Й справді у березні 2014 року посадовець звернувся із заявою до Почаївської міської ради про складання ним повноважень міського голови за власним бажанням. У квітні його заяву задовольнили. Але тоді під ним уже горіла земля, і заява про звільнення була вимушеним кроком.
Чому так збурило громадськість звільнення Іванюка від кримінальної відповідальності? Посадовець, зловживаючи владними повноваженнями, майже відкрито дерибанив дорогу почаївську землю. Усі про це знали, і навіть досудове слідство довело його провину, а саме – злочинний умисел щодо незаконного відчуження земельних ділянок із земель комунальної власності територіальної громади Почаєва та надання їх у власність третім особам, шляхом зловживання своїм службовим становищем. Мер клапоть за клаптем (по півтора гектара та більше) віддирав землю у почаївської фабрики «Іква», якій, відповідно до державного акта на право постійного користування землею, належала земельна ділянка загальною площею понад 25 гектарів. У дев’яностих цю землю передали до комунальної власності, але право користування залишилося за фабрикою.
Як зазначено в обвинувальному акті, план злочинної діяльності передбачав визначення вільних земельних ділянок на території міста з цільовим призначенням, що забезпечує виділення максимально великої площі земельної ділянки – землі сільськогосподарського призначення; способів підготовки та видачі необхідних рішень міської ради; виготовлення технічної документації й оформлення права власності за землю; особливості зміни цільового призначення земельних ділянок.
Аби уникнути викриття із земельними оборудками, мер  зобов’язав працівників міської ради не приймати та не реєструвати в журналі вхідної кореспонденції заяви громадян щодо земельних питань без його попереднього розгляду та письмової резолюції. Тобто усе тримав під контролем. У результаті було незаконно відчужено земельні ділянки загальною площею 4,5 га.
Згодом, у березні 2015 року, скандальну ухвалу Кременецького райсуду скасували в апеляційному суді області і справу передали до суду першої інстанції на новий судовий розгляд . Цікаво, що звільнення з посади Іванюка колегія суддів розцінила як штучне створення ним обстановки, яка слугувала б підставою для ухилення від кримінальної відповідальності та покарання. Також судді взяли до уваги те, що засуджений не відшкодував заподіяних збитків.
Розглянувши справу вдруге, Кременецький райсуд був суворішим: екс-меру призначено два роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування строком на 2 роки та штраф – 8 500 гривень.
І ось 10 квітня доля засудженого Іванюка кардинально змінилася. В апеляційному суді області вирок Кременецького райсуду …скасували, звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
Мабуть, більш виразніше написати про цю подію, ніж це зробив громадський активіст Тарас Пігович, не вдасться:
«Три роки (!!!) слідчі, прокурори, юристи, суди тягнули справу, щоб випустити шахрая на волю! Величезні томи справи, смітникова люстрація судді, котра вперше пошкодувала «невинного», заходи протесту активістів, сотні тисяч гривень зарплати на забезпечення процесу, обкрадена громада і т. д.– все котові під хвіст! Справедливість «перемогла»! Люди, де ми живемо? Де наша гідність? Прокурори «вміло провели» слідство, не вбачаючи вчинення злочину групою осіб і фактично відпустили злочинця на волю, дозволяючи його пособникам надалі грабувати державу! А судді їх підтримали. Ось як вершиться правосуддя! Висновок – цю систему потрібно змінювати! Змінювати наше ставлення до цих негідників, котрі живуть ближче чи далі й потихенько «гвалтують» наше право на правду! Подумайте! Боротьба триває!»
Ольга КУШНЕРИК