Ігор ГУДА: «Щоб суми в рахунках за комунальні зменшилися, потрібна конкретна допомога кожній родині»

  Стрімке підвищення тарифів, низький рівень життя та смішна заробітна плата призводять до тарифного колапсу в Україні. Дієва, на перший погляд, система нарахування субсидій на практиці викликає багато запитань. У зв’язку зі зростанням тарифів у більш ніж чотири рази, заборгованість населення перед підприємствами теплокомуненерго перевищила вже 6 мільярдів гривень. За невтішними прогнозами Міністерства регіонального розвитку, взимку майже третина пересічних громадян не зможе оплатити комунальні послуги.
За останній рік зарплатня українців виросла на 200–300 грн., тоді як на квитанціях українців суми збільшились у кілька разів. Розмір пенсії та соціальної допомоги, яку виплачують малозабезпеченим, майже не змінилася. Коли у сусідній Польщі мінімальна заробітна плата громадян становить понад 13 тисяч гривень, українці отримують 1300 грн. Таким чином, тарифи – європейські, а грошова винагорода за працю менша удесятеро.
Проблемою субсидій є також відсутність мотивації у громадян. Українці не мають стимулу економити енергетичні ресурси, адже гроші потрапляють безпосередньо до монополії, а не до конкретного споживача. Та головною проблемою залишається відсутність підтримки енергозбереження з боку держави. Малозабезпечені сім’ї, які потребують державної допомоги, не мають додаткових коштів для здійснення енергозберігаючих заходів.
Задля підвищення енергоефективності в країні та зменшення сум в рахунках споживачів, потрібна комплексна програма і конкретна допомога держави кожному українцю, вважає економічний експерт, директор компанії “Креатор-Буд” Ігор Гуда. Завдяки енергоефективним технологіям, які вже практикує не одна європейська держава, можна мінімізувати великі витрати. На думку фахівця, влада має співпрацювати з підприємцями задля вирішення цієї масштабної проблеми. Тоді, коли суми на квитанціях споживачів зростають, питання енергозбереження стає актуальним для кожного українця. Зрозуміло, що для успішного вирішення проблеми недостатньо самої субсидії. Насамперед, державі необхідне правильне поєднання законодавчої бази й економічних важелів, таких як: оподаткування, оптимізація структури тарифів на енергоносії.
– У країнах Євросоюзу енергозбереження закріплено на законодавчому рівні, з чим в Україні величезні проблеми. Провідні європейські країни активно залучають до нових проектів зі збереження енергоефективності приватних підприємців. Вони отримують за це різноманітні бонуси, безвідсоткові кредити та податкові пільги, – ділиться досвідом директор будівельної компанії “Креатор-Буд” Ігор Гуда.
«Креатор-Буд» робить упевнені кроки для поліпшення стану енергоефективності в країні. Утеплення будинків та енергозберігаючі вікна відіграють важливу роль у збереженні енергії. Ігор Гуда наголошує, що європейський досвід має перейняти і наша країна.
—  Чим швидше вдасться модернізувати житловий фонд і впровадити заходи щодо енергоефективності, тим скоріше Україна матиме шанси увійти у ЄС, а пересічні українці – не стати заручниками тарифного геноциду.
У Франції провідне місце в програмі енергозбереження належить відновлюваним джерелам енергії, які стали пріоритетними для країни: біопаливу, сонячній і вітряній енергії, гідроелектростанціям. Також країна будує експериментальний термоядерний реактор, який здатен виробляти майже необмежену кількість енергії за мінімального забруднення навколишнього середовища.
Хорошим прикладом для українців може стати Польща, яка в 90-ті роки мала набагато нижчі економічні показники, ніж Україна. Сьогодні ж наші результати вкрай невтішні. Так, вітчизняний ВВП втричі менший ніж у сусідів, а споживання енергетичного ресурсу в рази більше. Щодня втрати в Україні сягають 100 мільйонів гривень, тільки води витрачаємо на 4 мільйони.
Всі ці фактори негативно впливають на економіку країни. Розумне й ефективне енергокористування є головним чинником у створенні нових робочих місць і економічного зростання країн. Для успішного майбутнього доведеться пройти довгий та тяжкий шлях, головне – почати діяти негайно.
  Ілона ОЛЕКСЮК