І пісня звучить, бо поетка кличе           

«Я зібрана з усієї України»: силует Галини Гордасевич на тлі історії: статті, спогади, інтерв’ю, листи, світлини.
Ні для кого не є таємницею, що сучасне книговидавництво переживає непрості часи. Якщо деяким письменникам ще якось вдається викрутитися за допомогою спонсорів, то цього, як не прикро, не скажеш про літераторів, які назавжди відійшли за вічну межу. Але крига поволі починає скресати. З різних джерел стало відомо про появу книг Анатолія Дімарова, Феодосія Рогового, Юрія Ряста… Тепер до цього списку можна додати світлої пам’яті Галину Гордасевич. Адже світ побачило видання, в якому зібрані матеріали Всеукраїнського наукового семінару з нагоди її 80-річчя від дня народження.
Збірник починає вірш, написаний нею 27 років тому. «Убиймо в собі раба! Інакше історії вітер нас мов сухе лушпиння геть на смітник змете. Щоб настала нова доба, убиймо в собі раба!» Нам здається, що ці рядки чи не найвдаліше відображають устремління нашої краянки. Її слова доповнює передмова доктора філологічних наук Сидора Кіраля, який узяв на себе загальне і наукове редагування.
Багато цікавих штрихів до творчого портрета бачимо у споминах сина Богдана. Зокрема, привертають увагу вірші поетки, які раніше не були опублікованими. Варто відзначити  текст літератора і вченого Петра Кралюка з Острога на Рівненщині, який по-своєму розмірковує над феноменом життя української націоналістки на Донбасі. Як нам здається, ці розмисли є дуже актуальними саме зараз, коли на східних рубежах нашої держави триває кровопролитна війна, спровокована проросійськи налаштованими духовними яничарами, супроти яких все життя пристрасним словом боролася Галина Гордасевич. Як тут не згадати проникливі слова пана Петра, що «жертви жорстокості починають плекати надію на відплату, бо це здається їм справедливістю, і вони самі не помічають, як бажання справедливості переростає у жорстокість».
У розділі «Художні імперативи творчості Галини Гордасевич» розглянуто різні аспекти поезії, прози, перекладів і публіцистики. Професор Переяслав-Хмельницького педуніверситету імені Г. Сковороди Ганна Токмань веде мову про мотиви ліричного циклу «Станція Ворожба». А кандидат філологічних наук Роман Дубровський замислився над релігійною вірою як джерелом поетичної творчості. Своєрідно доповнює цю тему викладачка Кременецького педколеджу Тетяна Нікіфорчук, роздумуючи над мотивом дороги у ліриці. Різні аспекти версифікаційної вправності розглядають також викладач Кременецької педакадемії Анатолій Багнюк, поетка і журналістка Ніна Багнюк, викладачка Кременецького коледжу Наталія Багнюк. Цікаво, що поза увагою дослідників не залишилася проза. Викладачка Кременецького педколеджу Наталія Кушнірук замислилася над темою фашистської окупації крізь призму сприйняття українських селян у повістях Галини Гордасевич і Бориса Харчука. В її поле зору потрапив «Ноїв ковчег». Ще раз до цього тексту повертає кандидат філософських наук Олена Мороз, бо розглядає релігійно-філософський аспект концепту у цьому творі. Непроминальну портретну характеристику персонажів прозового ужинку подала викладачка Кременецького педколеджу Наталія Яцюк. Різні аспекти творчості Галини Гордасевич і її вплив на виховання підростаючого покоління – тема публікацій кандидата історичних наук Валентина Мазурка та викладачки Кременецького педколеджу Оксани Терп’як.
Окремої згадки потребує розділ про спогади, відгуки та радіоінтерв’ю. Класик української літератури Дмитро Павличко замислюється над питаннями про вплив творчості письменниці на свідомість людей. А письменники Любов і Микола Пшеничні розповіли про дубенську сторінку її творчості. Згадаймо, що в цій публікації особлива принадливість створена цитуванням епістолярію. Маємо її листування з академіком Іваном Дзюбою. Воно по-своєму розкриває особливості того часу, коли слова лягали на білі аркуші.
Про свої зустрічі з письменницею розповіли знані літератори Галина Тарасюк і Віталій Мацько. Чимало цікавих штрихів до портрета особистості додають лапідарні спогади заслуженої журналістки України Емми Бабчук. Вражають статті наукового співробітника Львівської національної бібліотеки АН України імені В. Стефаника Марії Трегуб та професора Сидора Кіраля. Вже хоча б тому, що листування є мало оприлюдненим і майже не вивченим.
На жаль, невідомі для широкого загалу і її пісенні тексти. А тут маємо 12 текстів і нот до них, створених Любавою Головінською. Можна однозначно твердити, що Галина Гордасевич любила мелодії. Про це свідчить стаття про тюремні пісні «Правнучки Марусі Чурай», яку 18 років тому вмістила «Літературна Україна».
Олег ВАСИЛИШИН,
кандидат філологічних наук, 
Ігор Фарина, член НСПУ