Повідомити новину

Поширити:

Розмір пенсії за віком, який визначається відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон 1058), у кожної особи індивідуальний, оскільки залежить від:

  • тривалості страхового стажу;
  • величини заробітної плати, з якої сплачено страхові внески на загальнообов’язкове пенсійне страхування;
  • часу виходу на пенсію.

Тривалість страхового стажу і величина заробітної плати враховуються через індивідуальні коефіцієнти страхового стажу та заробітку особи.

Порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії зазначено у статті 40 Закону 1058. Визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року — за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. За бажанням пенсіонера і за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами для обчислення пенсії також може враховуватися заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу поспіль по 30 червня 2000 року, незалежно від перерв.

Іншими словами, період, за який враховується заробітна плата, — це всі періоди страхового стажу з 01 липня 2000 року по місяць, що передує місяцю звернення за пенсією.

Заробітна плата за період 60 місяців до 01 липня 2000 року враховується за бажанням особи (коли особа надає таку довідку) і за умови, що проведена перевірка підтвердила достовірність сум у довідці.

Важливо! Заробітна плата за період з 01 липня 2000 року враховується лише за даними, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 40 Закону 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії — це середня зарплата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, яка множиться на індивідуальний коефіцієнт заробітної плати особи (Зп = Зс x Кз).

Своєю чергою індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (Кз) дорівнює сумі коефіцієнтів зарплати (доходу) застрахованої особи за кожен місяць страхового стажу, яка ділиться на кількість коефіцієнтів (Кзз1+Кз2+Кз3+…+Кзn/N).

Таким чином, шляхом співвідношення за кожен місяць суми заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, і середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за цей же місяць, визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожен місяць періоду страхового стажу, за який враховується зарплата.

Надалі всі розраховані коефіцієнти за весь період, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, додають і ділять на кількість місяців, взятих до розрахунку. Таким чином визначається індивідуальний коефіцієнт заробітку, від якого залежить розмір пенсії.

Що таке коефіцієнт до оптимізації і після?

Особа не завжди має високий заробіток за весь період, за який згідно із законом враховують заробітну плату для визначення розміру пенсії. Іншими словами, коефіцієнти заробітку в деяких місяцях можуть бути невисокими.

Окрім того, потрібно враховувати — якщо особа перебувала на обліку в центрі зайнятості й отримувала відповідну допомогу, то у заробіток для обчислення пенсії за цей період враховується мінімальна заробітна плата. Таким чином коефіцієнти заробітку в цей період також будуть невисокими.

У такому випадку, з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, законом передбачено можливість виключити періоди до 60 календарних місяців страхового стажу з урахуванням будь-яких періодів одержання допомоги з безробіття незалежно від перерв і будь-якого періоду страхового стажу поспіль за умови, що зазначені періоди в сумі становлять не більш як 10% тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Оптимізацією називають вилучення невигідних місяців (невисоких коефіцієнтів) заробітку. За бажанням особи може бути виключено періоди (понад 10% страхового стажу):

  • строкової військової служби;
  • навчання;
  • догляду за особою з інвалідністю I групи або за дитиною з інвалідністю віком до 16 років;
  • догляду за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує стороннього догляду;
  • догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року.
  • періоди страхового стажу під час карантину з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення.

У всіх випадках період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців, крім випадку, коли страховий стаж особи становить менший період.

Вилучення невигідних місяців (невисоких коефіцієнтів) заробітку сприяє підвищенню індивідуального коефіцієнта заробітку і як наслідок — розміру пенсії.