Відбувся круглий стіл «Псевдособор 1946 року…»

«Два крила, якими підноситься людський дух в безкраї простори, – це віра і наука. Від початку людської історії вели вони людину впродовж віків, як два нерозлучні товариші, удосконалювали її знання, мораль і життєві вимоги. Ціль науки — пізнати правду. Об’явлення не відводить науку від правди, але відкриває нове. Певність надприродних правд є більша, ніж природних, бо їх відкриває непомильний Бог, а не помильний чоловік. І тому наука й віра не тільки не можуть собі суперечити, але, навпаки, мирна співпраця і взаємна поміч виходить їм на обопільну користь» – нетлінні слова велетня духу, визначного богослова, науковця й духовного лідера українського народу Патріарха Йосифа Сліпого.

Круглий стіл «Псевдособор 1946 року і Йосиф Сліпий як незламний захисник людської гідності перед безбожницьким руйнівним режимом», що відбувся в Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці (ТОУНБ), став важливою подією в науково-інтелектуальному житті Тернопільщини. Засідання об’єднало священнослужителів, педагогів та громадськість.

Представники духовної і наукової еліти нашого краю зібралися, щоб пригадати й осмислити трагічні події 1946 р. – так званий Львівський псевдособор, організований тоталітарним режимом і спрямований на знищення УГКЦ, проаналізувати роль постаті духовного провідника Йосифа Сліпого (світське прізвище –Коберницький-Дичковський) у цій історичній події.

З вітальним словом до учасників заходу звернувся архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський, доктор канонічного права Теодор Мартинюк, який зосередив увагу на тому, що історія не раз засвідчувала тенденцію до повторення подій, коли тоталітарні режими нівелювали Греко-католицьку церкву. Він зазначив, що сьогодні ми знову стаємо очевидцями подібних викликів.

Директор ТОУНБ, заслужений діяч мистецтв України Валерій Бачинський акцентував на важливості збереження історичної пам’яті про події Львівського «собору» 1946 р., який став інструментом насильницької ліквідації УГКЦ та прикладом системного тиску тоталітарної влади на релігійне життя й людську гідність.

До обговорення долучився історик, громадський діяч, голова Тернопільської обласної ради Богдан Бутковський, який зауважив, що Греко-католицька церква на Галичині завжди була осередком еліти, і без цієї еліти не було б України.

Очільниця Департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА Світлана Байта люк наголосила, що Патріарх Йосиф Сліпий відродив греко-католицьку спільноту та Церкву, яка стала для українського народу джерелом наснаги й промінчиком світла в ті темні часи.

Під час роботи круглого столу змістовну доповідь на тему «Львівський псевдособор 1946 року: політична «імпреза» сталінського режиму, канонічна фальш і трагедія людської гідності» виголосив священник парафії апостола і євангелиста Івана Богослова, капелан Пласту о. Василь Макоїд. У виступі він проаналізував методи нищення людської гідності, які застосовувала радянська влада: шантаж, арешти, заслання, атмосферу страху. Особливу увагу він приділив ліквідації УГКЦ як класичному прикладу «гібридної війни» проти Церкви та українського суспільства.

В обговоренні в онлайновому форматі взяли участь й міжнародні експерти: протосинкел Торонтської  єпархії УГКЦ, о. д-р Андрій Онуферко та президент Релігійного товариства «Свята Софія» для українців-католиків, ректор собору Святої Софії і директор офісу «Міґратес» Апостольського екзархату о. д-р Марко Семеген.

Отець д-р Андрій Онуферко поділився спогадами про незабутні зустрічі з Патріархом, з яким був особисто знайомий і цінував його як людину науки. Протосинкел зауважив, що життя Йосифа Сліпого – приклад непохитної гідності, Божої мудрості, безмежної відданості науці й служінню Церкві. Отець д-р Марко Семеген у доповіді «Патріярх Йосиф Сліпий: Fides et Ratio в особистому житті та служінні» розкрив поєднання віри та розуму в житті й діяльності уродженця Тернопільщини, підкресливши його духовну стійкість, інтелектуальну глибину та визначну роль у збереженні й розвитку української церковної традиції в умовах переслідувань.

Ще одним важливим аспектом обговорення стала тема «Внесок Патріарха Йосифа Сліпого у розвиток науки», яку представив синкел Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ, о. д-р Віталій Козак, висвітливши наукову й освітню діяльність Й. Сліпого, його роль у розвитку богословської думки, підтримці академічних студій і формуванні інтелектуального середовища української церковної науки.

Співорганізаторка заходу докторка філософії з освітніх та педагогічних наук, викладачка Тернопільської вищої духовної семінарії ім. Патріарха Йосифа Сліпого Анна Зварич приділила особливу увагу постаті Ісповідника віри. Пані Анна охарактеризувала його як величну постать, що в часи лихоліття промовляє до нас і є символом незламності людського духу. Під час виступу неодноразово звучали життєствердні слова Патріарха: «Український народе, будь собою…», «Великого бажайте!», «Навчіться, що все своє, рідне, треба любити. Любіть свій нарід, за нього постійно моліться, для нього працюйте, вчіться і жийте» тощо.

Із змістовною доповіддю виступила докторка історичних наук, професорка ТНПУ ім. В. Гнатюка Елла Бистрицька. Науковця акцентувала увагу на важливості вшанування визначних духовних постатей – Андрея Шептицького та Йосифа Сліпого, які боролися за збереження Греко-католицької церкви в Україні, котра була одним із носіїв національної культури в ті буремні часи.

Доктор історичних наук, професор, академік НАН ВО України, завідувач кафедри інформаційної діяльності та соціальних наук ТНТУ ім. І. Пулюя Андрій Криськов зупинився на питаннях історії УГКЦ. Доктор філософських наук, професор, ректор ТНПУ ім. В. Гнатюка Богдан Буяк у своєму виступі наголосив на важливості залучення молоді до вивчення національної історії та популяризації її у світі. Директор Державного архіву Тернопільської області Федір Полянський  акцентував на значущості дослідження та оприлюднення архівних документів, пов’язаних із життям і діяльністю Йосифа Сліпого.

Серед почесних гостей був науковець, письменник, заслужений діяч мистецтв України, автор книжки «Князь Церкви», присвяченої Патріарху Йосифові Сліпому, Олег Герман. Саме за мотивами цього твору на сцені Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т. Шевченка було поставлено виставу «Голгофа». Виступ пана Олега вирізнявся особливим поєднанням наукової глибини й творчого осмислення, що дало змогу розкрити тему з різних ракурсів і надати їй емоційної виразності.

Творчу ноту в обговорення внесли Оксана Лехіцька й Наталія Кіналь, вдало доповнивши наукову складову події. Зокрема, директорка Тернопільської централізованої бібліотечної системи Оксана Лехіцька представила артбук «Музей у валізі», присвячений світлій пам’яті Патріарха Йосифа. Він містить архівні матеріали й документи. За словами пані Оксани, цей творчий доробок розрахований на широку читацьку аудиторію, передусім на молодь.

Мистецтвознавця Наталія Кіналь презентувала тематичний конверт і марку. Автор оформлення – відомий тернопільський художник та ілюстратор Олег Кіналь.

Відрадно, що й фонди ТОУНБ містять значну кількість видань, присвячених життєпису Й. Сліпого, та його наукові праці. Серед них особливу увагу привертає бібліографічний покажчик «Я з Вами по всі дні і до кінця віку»: Блаженніший Патріарх Йосиф Сліпий (1892–1984)» (Тернопіль, 2017), що охоплює матеріали з 1892 по 1984 роки, які висвітлюють життя, наукову діяльність і душпастирську працю митрополита Йосифа. Ці документи експонували на книжкових виставках «Патріарх Йосиф Сліпий і красне письменство» та «Псевдособор 1946 року: правда історії», з якими мали змогу ознайомитися учасники заходу.

Підсумовуючи роботу круглого столу, митрополит Теодор Мартинюк наголосив на важливості глибокого осмислення історичних подій, пов’язаних із ліквідацією УГКЦ, а також на необхідності збереження пам’яті про Патріарха Йосифа Сліпого як символу духовної незламності, вірності Церкві та захисту людської гідності в часи тоталітарного режиму.

Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека й надалі реалізовуватиме наукові, культурні й просвітницькі ініціативи, спрямовані на глибше осмислення історії Церкви, збереження духовної спадщини та розвиток наукового діалогу – задля блага й процвітання України та її народу.

Віра ГОРОШОК, завідувач відділу міського абонементу ТОУНБ