Юрій Юрик: «2016-й став «переломним» у гуманітарній сфері»

Збільшення фінансування, покращення матеріально-технічної бази та інфраструктури, початок непростих, але вагомих реформ торкнулися і гуманітарних галузей області. Про аналіз здобутків та як вдалося подолати труднощі, розмірковує заступник голови облдержадміністрації Юрій Юрик.

«Пріоритет в освіті – оснащення шкіл сучасними кабінетами»

– Завдяки реформі децентралізації дві найбільші галузі – освіта і охорона здоров’я – цього року отримали нові можливості, – зазначає Юрій Юрик. – У 2016-му, наприклад, їм виділили близько 4 млрд. грн.

Якщо говоримо про систему освіти, то зазначу, що загальне фінансування закладів зросло більш як на 10 відсотків. Ми реалізували 30 проектів з відбудови та ремонту шкіл і дитячих садочків, активно впроваджували енергозберігаючі технології: перевели на альтернативні види палива 26 паливних, замінили на енергозберігаючі понад 2 тис. вікон та понад 3 сотні дверей.

Реформи відбуваються в країні, і ми на Тернопільщині намагаємося утримувати в цьому напрямку лідерство. Протягом минулого року створили 12 опорних шкіл: дев’ять – у райцентрах, а ще три – в об’єднаних громадах. Приблизно 16 млн. грн. спрямували на їх оснащення – сучасні кабінети та комп’ютерні класи. А паралельно, завдяки державним програмам, придбали 42 шкільних автобуси. Результат – потреба області у довезенні дітей до навчальних закладів забезпечена на 90 відсотків.

Стратегічно прагнемо вивести освіту у сільських школах та райцентрах на якісно новий щабель. Тому пріоритетним завданням є оснащення кабінетів хімії, математики, біології та географії відповідно до сучасних вимог і новітніх методик викладання. Кошти, які ми хочемо акумулювати на ці потреби, надійшли з Держбюджету наприкінці року і є перехідними на 2017-й рік. Ми, звісно, можемо вічно ремонтувати в школах дахи і вікна, але якщо не забезпечимо дітей умовами для отримання якісних знань, то жодного ефекту ті інвестиції не принесуть. Якісна освіта – це якісні кадри, а відповідно і новий рівень економіки у недалекому майбутньому. Саме тому приділяємо галузі освіти таку велику уваги – треба думати на перспективу.

«Заявку на профтехосвіту розробимо разом з підприємцями»

Складною у 2016 році була ситуація з профтехосвітою. Як усі пам’ятають, на початку року її фінансування лягло на плечі місцевих бюджетів. Але нам вдалося вирішити проблему із зарплатами та стипендіями. Допомогли контакти голови ОДА Степана Барни та розуміння ситуації з боку Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Області надали додатково 77 млн. грн. стабілізаційної дотації, і це дало можливість виплатити заборгованість та завершити без боргів 2016 рік.

Врізка: «Нам треба перейти до «місцевого» замовлення на кадри профтехтосвіти. Взаємодія молодого спеціаліста з роботодавцем відбуватиметься вже з першого курсу навчання»

Ми розглянули проблеми профтехосвіти на засіданні Ради розвитку регіону і вирішили, що вона не може залишатися у такому «радянському» варіанті. На її підтримку щороку виділяється близько 195 млн. грн., а використання цих коштів дуже далеке від ефективного. З одного боку, пошук роботи для випускників залишається величезною проблемою, а з іншого – на Тернопіллі є дефіцит робітничих спеціальностей. Отже, це «сигнал», що ситуацію потрібно кардинально змінювати.

Тому вирішили створити в області три центри професійно-технічного спрямування – північний, центральний і південний, об’єднавши навколо них усі навчальні заклади відповідного профілю. В ідеалі маємо робити замовлення на тих спеціалістів, які потрібні в області. Необхідний діалог і з підприємцями, і з профспілками, громади теж можуть сказати своє слово. Тобто, якщо в області треба 15 зварювальників, то ми їх навчаємо, фінансуємо спільно з підприємцями чи громадами. При вступі студенти підписують контракт, а після закінчення навчання мають гарантоване робоче місце. В іншому разі повинні відшкодувати вартість навчання.

«Зараз фінансуємо третинний рівень медицини: мета – сучасні профільні центри та високоточне обладнання»

– Ще однією галуззю, куди також щорічно спрямовуються мільярдні суми, є охорона здоров’я. При цьому ми не можемо твердити, що людина отримує тут якісні послуги. Скажімо, на протитуберкульозний санаторій у Яблуневі Гусятинського району  щорічно спрямовуємо 10-12 млн. грн. І щорічно тривають суперечки – закривати його чи ні? Там працює більше персоналу, ніж лікується дітей. Причому практично всі діти – з одного села, і я б засумнівався, що їм надають якісну послугу, хоча в області є високофахові заклади такого профілю.

Врізка: «У медицині настав час відмовлятися від «радянського рудименту», який супроводжує нас всі 25 років незалежності, і зосереджуватися на пріоритетах»

Водночас ми розуміємо: не закупимо необхідні ліки, наприклад, для кардіології, поставимо під загрозу життя людей. То, можливо, варто ті 12 млн. грн. з Яблунівського санаторію використати ефективніше? Зрозуміло, що в такому випадку постане питання про працевлаштування людей і це також дуже болюча проблема. Але настав час відмовлятися від «радянського рудименту», який супроводжує нас всі 25 років незалежності, і зосереджуватися на пріоритетах.

2016 рік був роком важливих оптимізацій: об’єднали, наприклад, Обласний центр боротьби зі СНІДом з Обласним наркодиспансером. Наступний крок – об’єднання Тернопільського обласного центру служби крові з Теребовлянською станцією переливання крові. Існує ще кілька напрямків, де ми бачимо неефективне використання коштів. Прагнемо акумулювати ці гроші на інші потреби. Наприклад, минулоріч вдалося спрямувати понад 20 млн. грн. на створення сучасного кардіоцентру на базі «Університетської лікарні». Наскільки це важливо? Наведу таку болючу статистику: щороку 700 людей на Тернопіллі помирають від того, що їх не встигають вчасно довезти до кардіоцентру в інші області чи столицю. Час для них іде на хвилини чи лічені години, а найближчі центри розташовані в Хмельницькому чи Рівному. Тому створення такого центру в нашій області було першочерговою необхідністю. А загалом протягом року ми покращили інфраструктуру і матеріальну базу десятків медичних закладів області. З цією метою на медичні й освітні заклади сумарно було залучено близько 150 млн. грн.

«Взаємодія з громадами – обов’язкова складова успіху адмінреформи»

– Після останніх місцевих виборів у нашій області вже налічується 36 об’єднаних територіальних громад. Ми очікували виникнення величезної кількості проблем при взаємодії з ними, та цього не сталося, однак деякі складнощі мали місце. Однією з таких стало створення в громадах управлінських структур у галузях охорони здоров’я та освіти. Там, де керівники громад були знайомі з діяльністю виконавчих органів державної влади або місцевого самоврядування, впоралися зі створенням таких структур успішно. А ось в інших, наприклад з медициною, було не все гаразд. Тепер усі кошти і на первинну, і на вторинну медицину надходять до громади. От у деяких підвищили зарплату сімейним лікарям у ФАПах, а на районні лікарні коштів не залишилося. Заборгованості із зарплат довелося погашати вже з держбюджету. Зрештою, під кінець року ми врегулювали всі складні питання, які у нас виникали. А нещодавно відбулася нарада за участю голів облдержадміністрації та ради з представниками новостворених громад. Йшлося про реформу в охороні здоров’я й освіті. Влада вкотре підкреслила: від громад вимагається тільки чесно працювати в інтересах людей, а весь необхідний методичний чи організаційний супровід ми надамо.

«За рік – дев’ятнадцять «Свят замків»

– Наша область просто приречена розвивати туризм, зважаючи на кількість пам’яток і цікавих об’єктів на її території. І минулоріч, як ніколи, ми комплексно до цього підійшли. Наприклад, організували свята відразу 19-ти замків. Причому в поняття «свято» закладалася не лише якась концертна програма. Оновлювали інфраструктуру, впорядковували благоустрій, проводили необхідні ремонти тощо. Можливо, на початках не все вдавалося, адже ми прагнули, щоб кожне свято мало свою родзинку. І з часом Дні замків ставали все якіснішими і цікавішими.

Врізка: «Уже через тиждень після завершення святкувань 100-річчя боїв на Лисоні до нас звернулися львівські туроператори…»

Тепер маємо багато ідей уже на наступний рік, з’явилися партнери, які готові робити спільні проекти в цій сфері. Зазначу, що вже через тиждень після завершення святкувань 100-річчя боїв на Лисоні до нас звернулися львівські туроператори з проханням включати наступні відзначення тих пам’ятних подій до свого реєстру туристичних заходів. До речі, потрібно до рівня і кількості відзначення пам’ятних подій, святкувань і фестивалів поступово наближати й готельно-ресторанну інфраструктуру та кемпінги. Поки що з цим у районах величезні проблеми, і ми хочемо своєю активністю зрушити цю справу з мертвої точки.

Але оцінки минулого року вселяють оптимізм – маємо приріст кількості туристів у межах 15-20 відсотків. Тож наші ініціативи цілком себе виправдовують і Тернопільщина скоро стане справжньою туристичною перлиною Галичини. Цього року ми пішли далі – туристичний сезон розпочали нетрадиційно – взимку, Маланкою.

«Бібліотека має бути сучасним простором для навчання, спілкування та проектної діяльності»

– Тернопільщина перша почала реалізовувати проект з модернізації бібліотек. З цією метою провели стратегічну акцію – запросили експертів, у тому числі і видавців, а також бібліотекарів, студентів, громадських діячів. Усі разом намагалися змоделювати образ ідеальної бібліотеки, розробити план дій та визначити команду людей, які готові реалізовувати зміни.

А зміни вкрай необхідні – їх диктує час. Адже у зв’язку з децентралізацією, фінансування бібліотек лягло на плечі місцевого самоврядування. Тож ми маємо виробити таку модель, щоб і кошти ефективно використовувати, і послугу якісну надавати. Найважливіше – не просто зберегти заклади, а створити в області бібліотеки нового зразка: з доступом до сучасних технологій, які також будуть простором для проектної діяльності. Має змінитися формат бібліотек, щоб вони відповідали вимогам читача ХХІ століття.

«Хочемо, щоб юнаки вважали за честь захищати державу» 

– Патріотичне виховання – складова практично усіх наших виховних і масових молодіжних заходів. Ми провели десятки вишкільних таборів. За допомогою клубу патріотичного виховання «Характерник» зняли відеофільм «Кілька хоробрих хлопців», який може використовуватися як посібник для проведення військово-патріотичних заходів. З іншого боку, ми цим фільмом агітуємо молодь до проходження служби в армії.

Велику увагу приділяємо й організації відпочинку дітей військовослужбовців, які перебувають у зоні АТО. Тут нам допомагають закордонні партнери, тому діти мали можливість оздоровитися і в Прибалтиці, і в Хорватії, і в Польщі.

Що стосується соціального захисту учасників АТО, то  тепер і члени добровольчих батальйонів отримують статус «учасник бойових дій». Це дуже важливо і така практика існує далеко не в кожній області.

Крім того, Тернопільщина однією з перших в Україні розпочала системну підготовку членів загонів територіальної оборони. Відповідні вишколи пройдуть представники усіх без винятку районів. Наразі тренування відбулися для Зборівського, Козівського, Кременецького та Шумського районів.

«У наших спортсменів – 500 нагород»

– У 2016-му ми збільшили фінансування спортивної галузі на 30 відсотків, що дало змогу значно активізувати виступи наших спортсменів на різноманітних змаганнях. Двоє наших вихованців – фехтувальниця Олена Кривицька та представник вітрильного спорту Олександр Тугарєв – взяли участь у Олімпійських іграх, що відбувалися в бразильському Ріо-де-Жанейро.

А загалом спортсмени області в 2016 році на різноманітних всеукраїнських і міжнародних стартах вибороли близько 500 нагород, і це дуже високий показник. Заслуговують на подяку і наші паралімпійці.

«Субсидію отримує практично кожна п’ята родина»

– Нині вже понад 200 тисяч сімей отримують субсидії – це в 1,6 раза більше ніж за відповідний період 2015 року, та у 6,7 раза більше ніж в опалювальний період 2014/2015 років.

Негативні технічні моменти, які були на початку дії програми, вдалося усунути, піднявши рівень фахівців. Вони намагаються вникнути практично в кожну ситуацію, тож в разі потреби працівники місцевого органу соціального захисту зможуть фахово допомогти з оформленням субсидій – нададуть роз’яснення та консультації.

В області також зареєстровано 3800 учасників АТО, які мають право на пільги. У 2016 році дев’ять сімей загиблих та учасників АТО, які отримали інвалідність, були забезпечені житлом.

Врізка: «З 5000 заявок від учасників АТО на земельні ділянки, у 85 відсотках випадків ми надали дозволи. Це найкращий результат в Україні»

Крім того, ми отримали понад 5000 заявок від учасників АТО на земельні ділянки і вже видали дозволи на 4300 ділянок. Це найкращий показник в Україні.

Таким чином, вважаю, що 2016 рік в гуманітарній сфері ми прожили вдало. Врахували уроки та усунули недоліки попередніх років; розпочали низку складних, але вкрай необхідних реформ; стали більше аналізувати й дивитися на перспективу, і в такий спосіб заклали надійний фундамент майбутніх здобутків. Прорив буде зовсім скоро – 2016-й став у певному сенсі «переломним» роком. Попереду багато роботи, але важливо, що ми вже маємо орієнтири й окреслили пріоритети.