Повідомити новину

Поширити:

В Україні тривають освітні реформи. Усі кажуть про покращення умов, комп’ютерне оснащення класів, модернізацію тощо. А в маленькому селі Космирин, що у Бучацькому районі, учні сільської школи мріють про затишний клас або хоча би вбиральню не на вулиці, а в приміщенні школи. Два роки батьки оббивають пороги чиновників, просять допомогти, адже їхні діти нічим не гірші від, скажімо, тернопільських і теж заслуговують на комфорт. Натомість у відповідь чують лише обіцянки.
Минулого тижня терпець увірвався. 14 вересня до школи не прийшов жоден учень. Батьки не пустили дітей на навчання. Таким чином оголосили батьківський страйк.
Ми поспілкувалися із головою батьківського комітету Космиринської  ЗОШ  І-ІІ ступенів Надією Іванівною Бубнів, щоб з’ясувати, чим насправді незадоволені жителі села.
«Нашій школі більше 100 років. У ній навчаються 308 учнів. Через те, що приміщення маленьке, діти змушені ходити у дві зміни: з 9 по 13:30 і з 13:30 по 17:30. Причому у другу зміну навчаються учні 1-4 класів», – розпочала розповідь жінка.
Пані Надія додала, що проблема у тому, що восени, а надто взимку, діти повертаються додому вже потемки, адже надворі раніше темніє. А вулиці зовсім не освітлюються. Жінка каже, що вони неодноразово обговорювали це на зборах села, писали заяви, а віз і нині там.
«Окрім того, що світла нема, ще й дороги препогані. Ями такі, що ні оминути, ні об’їхати. Як ті бідні діти з ліхтариком увечері мають іти?» – продовжила жінка.
Та чи не найбільша проблема, каже Надія Іванівна, з приміщенням школи. Дітей багато, і дирекція не вигадує нічого кращого, як «розкидати» класи по всьому селу. До прикладу, два роки тому діти навчались в їдальні. Цьогоріч їх «перекинули» в сільську контору. Відвели маленьке приміщення і кажуть: «Вчіться!» Але як? Якщо там немає навіть елементарного – вбиральні.
Тому батькам увірвався терпець. Тому  вирішили не пустити на уроки дітлахів: краще зовсім не ходити до школи, ніж навчатися в необлаштованому приміщенні. Звісно, каже пані Надія, батьки розуміють, що дітям потрібне навчання. Але мають бути забезпечені нормальні умови.
Космиринці вже два роки поспіль оббивають пороги чиновників усіх рангів. Були і в районній адміністрації, і в обласній. Ба, більше, жінки Космирина звернулися до Президента України, коли той приїжджав із робочим візитом на Тернопільщину.
«Вперше ми спілкувалися з Петром Олексійовичем, коли він прибув на відкриття нової школи на Теребовлянщині. Ми слізно просили, щоб і нам допомогли. Порошенко пообіцяв і делегував це обласній владі, запевнив, що триматиме це питання під контролем. Коли ж справа не зрушилася з місця, ми поїхали на зустріч з ним вдруге. Він був на відкритті фруктових сховищ. Нам знову пообіцяли, що все буде добре», – сказала Надія Іванівна.
Жінка каже, що вже розробляли два проекти будівництва школи. На один із них жителі села навіть здавали по 40 грн, та жоден із них із невідомих причин не підійшов.
Коли ж батьки наробили галасу на цілу область, оголосили про страйк, збурили навіть соцмережі в Інтернеті, до них приїхали чиновники з районної адміністрації.
«17 вересня у сільському клубі відбулися збори жителів села. Районна влада просила нас із понеділка пустити дітей на навчання. Звинувачували, що ми зробили їх заручниками, мовляв, нічого доброго таким чином не досягнемо. А що ми мали робити? Дивитися, як страждають наші діти? Запитали, чи довго ще учні перебуватимуть в таких умовах. Отримали відповідь, що ями полатають, вулиці освітять. Побачимо. Поки що діти ходять на навчання. Але наш ультиматум залишається в силі. Якщо за тиждень справу не зрушать з місця, до школи ніхто не піде», – заявила Надія Бубнів.
Ми звернулися за коментарем стосовно цієї ситуації до начальника управління освіти і науки Тернопільської ОДА Ольги Зіновіївни Хоми.
«Голова районної адміністрації усе тримає під контролем. Уже розпочали ремонт доріг у селі. Вирішуємо питання щодо заміни дерев’яних стовпів на бетонні, щоби встановити належне освітлення вулиць. Стосовно школи, то У Космирині потрібно збудувати нове приміщення. Для цього вже знайшли гарну ділянку. Проте є певні труднощі з місцевими жителями, котрі не хочуть поступитися тією територією. Районна влада ж не просить їх віддати ту землю задарма, а натомість пропонує іншу. Треба, щоб люди також доклалися до будівництва школи, це ж для їхніх же дітей», – сказала Ольга Хома.
Маємо надію, що всі питання вирішать, космиринці і районна влада дійдуть до спільного знаменника, а діти навчатимуться у гарній просторій школі.
Зоряна ДЕРКАЧ