Не можна служити двом панам

2313В одну з церков завітала Чудотворна ікона Божої Матері, яка подорожувала Прикарпаттям. Тиждень була в одній церкві, тиждень – в другій. Так гостювала селами, містами. А люди поспішали, бо кожен хотів перед нею віддати шану й подяку великому й милосердному Богу, а також молити й благати про Його поміч у різних тяжких ситуаціях. Її прихід величали церковними піснями, молитвами, святими літургіями, акафістами та «Молебнями до Богородиці». І тішилося серце Діви Марії. І щоразу, коли наставала ніч і церква порожніла, Вона сходила з образа і клякала перед тетрапотом, низенько схиляючись у молитві до Сина свого:

–  Захисти людей цих, зішли ласку на їхні сім’ї, діточок… – просила.

Тільки на ранок знову ставала образом і вислуховувала людські прохання, молитви, бажання до Господа…

Швидко минув тиждень. Образ Пресвятої Діви Марії мали відвезти в іншу церкву.

Після закінчення святої літургії парафіяни розійшлися.

–  Гроші, що є біля ікони, віддайте на монастир, – сказавши, священик пішов.

2312Одна з жінок, яка служила при церкві, взяла гроші і… почала вибирати: більшу купюру кидала в скриньку на свою церкву, а дрібну – на монастир.

Діва Марія заплакала…

– Чому Вона плаче? – спитався Ангел в Ангела.

– Бо людина, на жаль, не завше розуміє, що ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує.

«Не можете Богові служити – і мамоні» (Мт. 6:24).

Юрій ГОЛОВЧИН

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*