Захоплення: Творча родина

Нині хочу розповісти про закохане у мистецтво подружжя Гірняків з Тернополя. Майстер народної творчості Мирослава Гірняк займається виготовленням ляльок-мотанок. Її чоловік Євген та син Тарас – художники. Також подружжя Гірняків пишається донькою-медиком Оленкою та трьома онуками. 
Найдорожча – перша лялька-мотанка
Першу ляльку-мотанку майстер народної творчості Мирослава Гірняк створила майже десять років тому. Вона  для майстрині – найдорожча. Вдалася з першого разу. Мабуть тому, що мисткиня дуже хотіла опанувати цей вид рукоділля. Відтоді й виготовляє ляльку за лялькою. Вважає, такий оберіг має бути у кожній хаті – щоб гроші велися, щоб було здоров’я, подружня вірність, щоб діти народжувалися. Адже кожна лялька-мотанка – то великий секрет щастя…
Мотанку можна створювати з різною метою
Як правило, лялька-мотанка у наших пращурів була не лише іграшкою. За словами пані Мирослави, наприклад, ляльку зі сповитим немовлям колись майстрині дарували бездітним жінкам. Щоб відчути смак материнства, треба було трохи побавитися нею. 
Часто ляльку виготовляли для хворої дитини, наповнюючи ароматними травами, маля мало з нею переспати ніч. А на ранок іграшку спалювали, бо вважалося, що за ніч мотанка забирала від дитини усю негативну енергетику. 
Не менш популярними талісманами для закоханих, подружжя  були мотанки-пари, іншими словами – «нерозлучники». Їх також виготовляли на весілля, на щастя-долю молодятам. 
Усі ці та інші традиції актуальні і нині. У Мирослави Гірняк замовляють ляльки-мотанки і на весілля, і бездітні пари, і ті, хто хоче, щоб майстриня у ляльку намотала їх найсокровенніші бажання.
Загалом завжди привітна, одягнута в вишиванку, народна майстриня Мирослава Гірняк годинами може розповідати про українські звичаї, вироби мистецтва й охоче і безкорисно навчати усіх бажаючих тому, що вміє сама.
У якийсь момент всі захопилися Барбі, забувши про українську мотанку
Не випадково наші предки віддавали перевагу ляльці-мотанці, бо вона наділена містикою. Часто Мирослава Василівна  виготовляє їх, наповнюючи зерном жита чи пшениці, аби завжди у хаті був хліб і достаток. А вишитий чи зроблений зі стрічок хрест на обличчі відштовхує від хати зло і недобрих людей. Вони є оберегами від усього поганого та зурочного. 

• У якийсь момент усі захопилися чужоземною Барбі, але ж вона не наша, маємо свою ляльку, – каже Мирослава Гірняк. –  Ми колись у дитинстві гралися мотанками, бо інших ляльок не було. Самі їх виготовляли, або наші мами, бабусі та прабабусі. І не надавали цьому значення, аж  тепер, з роками, зрозуміли, що така лялька-мотанка є оберегом. 

Зробити її — то тільки пів справи, треба ще гарно вбрати. Майстриня зазначає, що з цим часто виручають родичі, знайомі, друзі — віддають старі речі, полотно, хустки.
Лялька-мотанка пані Мирослави увійшла до каталогу найкращих в Україні
У колекції Мирослави Гірняк є чимало ляльок-мотанок найрізноманітніших розмірів, кольорів та стилів. Кожна з них – неповторна і єдина, зі своєю історією та символічним значенням. 
Майстриня віддає перевагу лялькам в українських віночках,  лялькам-колядникам, і навіть виготовила  Шевченкову Катерину з немовлям на руках. 
Одна з її красунь, яка символізує осінь, увійшла до каталогу найкращих в Україні. 
Галина ВАНДЗЕЛЯК
Далі буде