За високоякісним насінням – майбутнє

Як ми уже повідомляли, минулого тижня в компанії «Агропродсервіс» відбувся Всеукраїнський форум аграрних інновацій «Нове зернятко» – Настасів-2016. Під своєю інноваційною парасолькою він зібрав 58 міжнародних і вітчизняних агрофірм та майже тисячу керівників, агрономів господарств з усіх куточків України. На думку  більшості учасників, він був результативним і успішним.
Задум форуму мав на меті демонстрацію досягнень «Агропродсервісу» в насінництві. «Звичайно, головні підсумки зібрання ми побачимо уже після жнив, коли будемо продавати насіння, – каже директор ПАП «Агропродсервіс» Андрій Баран. – Але, я думаю, що багатьох гостей і партнерів нам вдалося переконати в тому, що якісне насіння обов’язково треба купувати, оскільки абсолютна більшість сільськогосподарських підприємств, а тим паче дрібних фермерів не має обладнання, аби довести насіння до високих посівних кондицій». Для всіх було очевидним і те, що таких спеціалізованих насіннєвих заводів, як в «Агропродсервісі», взагалі одиниці в Україні.
Треба сказати, що досі багатьох хліборобів відлякувала ціна насіння. Але уже на форумі під час спілкування чимало з них прийшли до усвідомлення того, що високоякісне насіння дешевим бути просто не може. Адже дуже дорого коштує первинний матеріал – супереліта й еліта, а ще оплата авторської винагороди. Але у підсумку вартість насіння завжди окупиться, оскільки передусім якісне насіння є основою вагомого урожаю. Бо якими хорошими не були б технології, засоби захисту рослин, мінеральні добрива, без якісного насіння очікуваного врожаю ніколи не досягнеш.
А перші ластівки уже є. Скажімо, директор агрофірми «Агрон» Тернопільського району Юрій Березовський після перебування на форумі висловив бажання купити в «Агропродсервісу» велику партію насіння.
З таким наміром з Тернопільщини поїхали керівники агропідприємств Львівщини, Хмельниччини, Вінниччини та Черкас. Підтвердили своє партнерство у придбанні насіння озимого ячменю хлібороби із Запоріжжя та Одещини. Тобто географія покупців настасівського насіння на сьогодні чимала, а завдяки форуму, очевидно, суттєво розшириться.
Як зазначив керівник компанії Іван Чайківський, перші позитивні підсумки форуму спонукають нас до думки, що такі заходи доцільно проводити щорічно, а до наступного починаємо готуватися відразу після жнив, оскільки демонстраційні ділянки будемо закладати через кілька місяців.
Звісно, враховуючи цьогорічний досвід, деякі акценти форуму будуть змінені, наприклад, його офіційну частину спростять, а сам захід розширять у часі на кілька днів, аби зацікавлені особи без поспіху мали більше можливості оглянути демонстраційні і товарні поля, технологічний процес насіннєвого заводу «Кімбрія», детальніше поспілкуватись із місцевими агрономами, які безпосередньо займаються насінництвом.
До речі, насіння компанії «Агропродсервіс» сьогодні реалізують двома шляхами безпосередньо кінцевому споживачеві. Для цього формують власну базу даних тих клієнтів, які купували насіння в попередні роки, і  потенційних партнерів, котрі зацікавилися пропозиціями уже на цьогорічному форумі. Відразу після жнив компанія  надсилатиме їм свої пропозиції. І не просто ціну на те чи інше насіння, але й результати збирання урожаю зерна як на демонстраційних, так і на промислових полях, аби потенційні покупці зробили правильний вибір.
А другий напрямок – вирощування і підготовка насіння на замовлення відомих компаній, таких як «Агроскоп Інтернешнл», «Сенгента», «Тирас», які реалізують насіння «Агропродсервісу» через власну розгалужену торгову мережу. Загалом насіннєвий потенціал настасівської компанії достатньо великий. З виробленого насіння 40 відсотків залишають на власні потреби, а решту пропонують на продаж. Надалі все залежатиме від економічної ситуації та кон’юнктури ринку, але якщо буде попит на це насіння, то потужності «Кімбрії» дозволяють виробництво насіння щонайменше подвоїти орієнтовно до 30 тисяч тонн.
Цогоріч «Агропродсервіс» у своєму портфелі для реалізації буде мати озимі і ярі пшеницю, ячмінь, а також горох і сою. Тут уважно стежать за новинками, вивчають перспективні сорти європейських компаній та випробовують їх на своїх демополях з урахуванням місцевих грунтово-кліматичних факторів.