З атовця Андрія Пекельного, який захищаючи себе та матір, вбив нападника, зняли звинувачення

Про це написав у Фейсбук  відомий київський адвокат Андрій Федур. «Кримінальне провадження закрито.  7-го травня я написав: «Сьогодні ми з Hlib Fedur взяли на себе захист Андрія Пекельного з Тернопільщини. Вивчивши доступні стороні захисту матеріали слідства, вважаємо, що він не вчиняв злочину, а його дії були в межах необхідної оборони». І ми не помилились. Мало хто вірив тоді, та результат є. Встановлено слідством: захищаючись, Андрій Пекельний діяв правомірно і в межах необхідної оборони.
Добре, коли слідчі  Національної поліції ретельно проводять розслідування, встановлюють факти і дають їм оцінку. А прокурор Офісу Генерального прокурора, здійснюючи процесуальне керівництво, приймає рішення на підставі зібраних доказів.
Хочу сподіватись, що трагедія, яка сталася в ту ніч і забрала людське життя, буде хоч і гіркою, та наукою для інших молодих людей.
Право на захист від протиправних посягань є природнім правом людини, захищеним Конституцією і Кримінальним кодексом. Свої права потрібно захищати», – констатував адвокат.
Отже, справу щодо Андрія Пекельного закрили. Нагадаю, 24-річному юнакові із села Глещава, що на Теребовлянщині, інкримінували умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони. Хлопець, захищаючись від нападу шістьох напідпитку ровесників, ножем травмував одного з них. Потерпілий помер від втрати крові.
Нещастя трапилося 2 травня близько опівночі. Компанія із шести осіб приїхала в сусіднє село на дискотеку з Іванівки.
У клубі підозрюваний зробив їм зауваження. Це не сподобалося хлопцям, і вони вирішили розібратися з місцевим жителем. Останній, аби уникнути бійки, втік додому та зачинився.
Проте компанія прийшла вночі на його подвір’я. Вони вирвали дверні ручки та вибили двері. На момент хуліганства в будинку разом з хлопцем була мама. Він злякався за неї.
Про непроханих гостей повідомив на лінію “102” і після цього одразу вийшов до дебоширів з ножем. Проте, коли почалася штовханина, юнак випадково вдарив ножем одного з нападників. Поранення виявилося смертельним.
У суді обрали йому запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт, а згодом в апеляційній інстанції змінили на нічний арешт. Санкція статті, яку інкримінували Андрієві, передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до 2 років або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк до 2 років.
Без перебільшення: ця трагедія стала інформаційною бомбою – уся Україна стала на захист ветерана АТО. Тодішній міністр внутрішніх справ Аваков по гарячих слідах події заявив: «Вважаю передчасним та необґрунтованим пред’явлення підозри 24-річному ветерану АТО, який був вимушений застосувати холодну зброю для самозахисту після того, як до його домівки прийшли п’ятеро нападників, один із яких пізніше загинув від отриманих поранень. Життя людини безцінне, і ніхто немає права зазіхати нього.
Справа про вторгнення на територію домоволодіння та напад групи з п’ятьох осіб на ветерана АТО буде передана в Головне слідче управління Нацполіції, а слідчі звернуться до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту – на особисте зобов’язання».
Після того справу таки скерували на розслідування до Києва. Водночас маститі адвокати публічно пообіцяли Андрію Пекельному правовий захист. Заступилися за Андрія громадські організації, зокрема «Правий сектор». Командування 80-ї окремої десантно-штурмової бригади поширило про колишнього військовослужбовця бригади Пекельного таку інформацію. «У 2018-2019 роках Андрій Пекельний в складі 80 окремої десантно-штурмової бригади виконував завдання в районі проведення ООС. Командир підрозділу, в якому проходив службу Андрій, а також співслужбовці характеризують його як «виконавчого, відповідального, грамотного та дисциплінованого військовослужбовця, який слугує прикладом для своїх побратимів, не мав шкідливих звичок, всі поставлені завдання виконував вчасно та якісно, жодних зауважень під час служби до нього не було, в колективі користувався авторитетом та повагою. Колектив бригади висловлює підтримку Андрію, адже кожен має право на самооборону та захист свого житла. Виступаємо за законність та чесне і справедливе розслідування справи».
Щодня глещавівська трагедія обростала новими подробицями і деталями. Так, в Інтернеті з’явилося відео, з якого видно, як Андрій утікав додому, а за ним, присвічуючи ліхтариками мобільних телефонів, гналися… восьмеро чоловіків. Якщо спочатку поліцейська пресслужба повідомляла про шістьох нападників, згодом Аваков акцентував про п’ятьох, то на відео чітко видно вісім постатей, що, безсумнівно, підвищує градус загрози.
Підозра передчасна і необґрунтована – це визнання з уст міністра дуже підсипало жару до масового обурення й спонукало громадськість стежити за розвитком подій, бо справа Андрія стала до певної міри індикатором: чи можна захищатися, не наразивши себе на кримінальну відповідальність.
Що таке необхідна оборона? Згідно із ч. 1 ст. 36 Кримінального кодексу, необхідною обороною визнаються дії,  вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Разом із тим, як передбачено ч. 5 ст. 36 КК, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів  чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.
Тобто закон передбачає винятки із загального правила про те, що у разі необхідної оборони особа, що захищається, повинна додержуватися визначеної межі, завдаючи шкоду тому, хто посягає. Цими винятками є напад озброєної особи, напад групи осіб або протиправне насильницьке вторгнення у житло чи інше приміщення. У таких випадках шкода, заподіяна особі, яка посягає, не обмежена ніякими межами, аж до позбавлення життя. Ситуація у Глещаві є саме винятком із загального правила.
До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які би не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала би ту, яка для цього необхідна.
Отже, сутність необхідної оборони полягає у правомірному заподіянні шкоди особі, яка здійснює суспільно небезпечне посягання, особою, яка реалізує своє право на захист інтересів, що охороняються законом.
Ольга КУШНЕРИК