Нагадаємо, скандал стосовно посадовця Тернопільської міської ради розгорівся у 2019 році. Йшлося про виділення земельної ділянки під забудову на вулиці Живова (тепер – Торговиця) площею 0,0997 га, вартістю 1 305 770 гривень. Справою зайнялися правоохоронні органи. Було встановлено, що у лютому 2019-го до міського голови Тернополя звернувся із заявою чоловік про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0997 га для обслуговування (будівництва) житлового будинку за адресою по вулиці Живова.
Але земельна ділянка, щодо якої була подана заява, знаходиться у межах земель, що відносяться згідно з генеральним планом м. Тернополя та планом зонування території, до зони змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови Ж-3, в якій не передбачено індивідуальне житлове будівництво.
Начальник Управління містобудування, архітектури та кадастру погодив проект рішення Тернопільської міської ради «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0997 га за адресою м. Тернопіль, вул. Живова…», розроблений відділом земельних ресурсів Тернопільської міської ради, шляхом проставлення власного підпису та власноруч зазначених зауважень щодо зони Ж-3 та невідповідності містобудівній документації. Згодом проект рішення винесли на розгляд 33 сесії Тернопільської міської ради сьомого скликання від 05.04.2019р., і за нього більшістю голосів проголосували депутати.
Після цього рішення начальник Управління містобудування, архітектури та кадастру погодив проект землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки.
Отже, попри невідповідність законодавству земельна ділянка вибула з комунальної власності.
Стосовно посадовця завели кримінальне провадження, яке згодом, відповідно до постанови детектива НАБУ, зазнало перекваліфікації й остаточно звучало за ч.2 статті 367 Кримінального кодексу, як неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом громадським інтересам.
У Тернопільському міськрайонному суді посадовця виправдали. Аргументи суду такі: висновок начальника Управління про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є документом, який надає право на відчуження земельної ділянки комунальної власності третій особі, не посвідчує право власності на земельну ділянку і не є обов`язковим документом для депутатів сесії Тернопільської міської ради при голосуванні за проект рішення про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Прокуратура оскаржила виправдувальний вирок до Тернопільського апеляційного суду, однак нічого не домоглася – судове рішення першої інстанції залишили незмінним.
А от у Верховному Суді зайняли іншу позицію й дослухалися до аргументів прокурора. У судовій постанові акцентовано на тому, що головному архітектору м. Тернополя було відомо про невідповідність відведеної у власність земельної ділянки містобудівній документації. Адже під час опрацювання проекту рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0997 га» він висловив свої зауваження та вказав «із зауваж. Зона Ж-3, не передбачено містобуд. документацією». Проте надалі його висновок від 08 травня 2019 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення тієї ж земельної ділянки був позитивним.
Цитую постанову Верховного Суду: «Отже, слід з`ясувати, що спричинило зміну позиції головного архітектора міста з негативного висновку на позитивний з урахуванням того, що будь-яке рішення сесії міської ради не має наперед визначеного впливу на висновки структурних підрозділів ради чи окремих посадових осіб, які вони надають в межах своєї компетенції. Навпаки обов`язком кожної посадової особи є надання висновку, який враховує норми чинного законодавства чи місцеві локальні акти з тією метою, щоб вказати депутатам, які будуть ухвалювати певні рішення, на відповідність чи невідповідність певного документа (чи його проекту), який погоджується, законодавству України.
Тож суд наголошує, що цілком очевидним є той факт, що якщо посадова особа наділена обов`язком перевіряти, погоджувати у встановленому законом порядку певну документацію, то її висновок може бути як позитивним, так і негативним. І жодне рішення колегіальних органів, в тому числі міської ради, не є наперед визначеною вказівкою чи імперативом для тої посадової особи, яка погоджуючи документи, діє в межах своєї компетенції. У протилежному випадку взагалі відпала б потреба у будь-якому погодженні і такий висновок посадовця не мав би юридичного значення, що вочевидь є помилковим.»
Відтак Ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 3 листопада 2023 року скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Слід зауважити, що вказівки Верховного Суду є обов’язковими до виконання судами нижчих інстанцій. Ще один момент – розглядаючи тернопільську справу, київські судді, очевидно, неабияк сперечалися. Один суддя виклав окрему думку, вважаючи, що в діях обвинуваченого відсутній обов`язковий елемент складу кримінального правопорушення – об`єктивна сторона, що дозволяло кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а відтак дії обвинуваченого не створюють складу кримінального правопорушення. Цей суддя вважає, що обвинуваченого виправдали законно.
Отже, розгляд справи в апеляційній інстанції буде точно не формальним.