Повідомити новину

Поширити:

«Краще я повішу на стіну ікону, і, може, моя донька зробить те саме… », – так сказав один чоловік, який колись купував у мене ікону, – розповідає іконописець Володимир Шерстій.

Ці слова майстер запамʼятав на все життя. Це стала однією з причин до створення «Студії іконопису Володимира Шерстія».

– Тепер ще організував школу іконопису, – розповідає Володимир Шерстій. – Вона триває упродовж тижня. За цей час підопічні

Володимира Шерстія встигають написати одну ікону. Декому вдається дві. За словами Володимира Шерстія, кожен учень самостійно обирає лик святого.

– Усе залежить від малярських здібностей людини, – каже іконописець, – від технічно складних у виконанні відмовляю. Раніше у мене займалися військові, які проходили реабілітацію в лікарні. Дехто не встигав закінчити ікону, переводили в лікувальний заклад в інше місто. Тому дуже боляче за ікони, які наші бійці не встигли дописати… На них залишається їхня енергетика. Кожна ікона потребує пензля свого майстра.

У неділю, 3 листопада, був другий випуск у школі Володимира Шерстія. У ній брали участь 14 учасників. Далі прийдуть нові учні, і кожен намалює ікону-оберіг для своєї домівки.

Автор: Оксана СМІЛЬСЬКА

Теги: Володимир Шерстій, іконопис