Уся правоохоронна рать: у чорні дні після найчорнішого

Трагедія у Бабинцях на Борщівщині, у якій загинули четверо людей, серед них – два поліцейських, стала рубіконом людського горя. Бо що є страшнішим для трьох дітей, як хоронити маму і її убивцю-тата?! Бо хіба виміряти горе родин загиблих молодих офіцерів, їхніх дружин, матерів (а дідусь одного так і не пережив звістки про смерть онука і сам пішов у засвіти)?.. Ні, їм можна просто безмежно співчувати…
Минулого тижня плакала Борщівщина, проводжаючи в останню дорогу загиблих. Тисячі людей, уся правоохоронна рать області віддавали шану загиблим під час виконання професійного обов’язку борщівським правоохоронцям  Олександрові Рудику й Андрію Чернятинському. Плакали за вбитою чоловіком Оксаною Василюк. А за Олексою Василюком  – тричі душогубом?.. Їх з Оксаною поховали у різних кінцях цвинтаря. Олексу належно не відспівали, бо надто страшна його провина, а людський біль, як від свіжою рани, – нестерпно різкий.
Про бабинецьку трагедію уже мовлено багато, але нез’ясованого – ще більше. Чому Олекса застрелив дружину? У сільській раді відповіли, що це – незбагненно, мабуть, у нього сталося щось із здоров’ям. Між тим, село гуділо, що був ревнивцем, «доїдав» Оксану.
Чому загинули поліцейські – двоє у значному часовому проміжку?.. Чому Олексу не спинили принаймні, коли поліг перший? Чому правоохоронці стали легкою мішенню для бабинецького стрільця?..
Керівник ГУ НП в області Олександр Богомол запевнив, що працівники поліції були належно екіпіровані й озброєні. Що  Олекса, який засів з рушницею у господарській будівлі, спочатку і не проявляв агресії до поліцейських, лише казав, що вкоротить собі віку. Його вмовляли цього не робити, і раптом він взявся обривати життя інших.
Канву події викладено на сайті ГУНП в області. «Перше повідомлення про подію надійшло вчора, 22 серпня, близько 21-ої години у Борщівське відділення поліції. Зокрема, жителі с. Бабинці повідомили, що селом ходить озброєний мисливською рушницею чоловік, погрожуючи застосувати зброю. Туди одразу виїхали двоє поліцейських. Через деякий час зловмисник сам зателефонував у поліцію з повідомленням, що вбив свою дружину. На місце події виїхали ще восьмеро поліцейських із місцевого відділення. Коли факт убивства підтвердився, за сигналом тривоги додатково були задіяні два десятки поліцейських. Усі правоохоронці були належно екіпіровані – зі зброєю, в бронежилетах, у касках. Спочатку зловмисник погрожував лише самовбивством, притуляв рушницю до обличчя. Впродовж чотирьох годин з ним намагалися домовитися поліцейські, його рідна донька, родичі. Однак, близько 4-ої години ранку 23 серпня чоловік категорично відмовився йти на компроміс, забарикадувався у підсобному приміщенні і почав стріляти в бік поліцейських. У результаті пострілу дріб потрапив в артерію поліцейського, на жаль, до лікарні живим його не довезли. Після цього задіяли спецпідрозділ групи швидкого реагування. Коли все було готове до штурму, один поліцейський виглянув з-за рогу будівлі, і цієї миті у нього поцілив зловмисник, потрапивши кулею трохи вище серця, поряд з пластиною бронежилета. За кілька хвилин правоохоронець помер. Після цього був наказ штурмувати укриття вбивці, незабаром його ліквідували з вогнепальної зброї. Під час цього використовували лише світлошумові і газові гранати – не бойові».
Не без жалю очільник поліції згодом скаже на камери: «Треба було цього не робити. Переконували, розказували, залучали дочку, водили коломийки з ним…»
Стрільця нейтралізували, коли було двоє вбитих поліцейських і один поранений, і ще Оксана – найперша жертва. Не хочеться повторювати критичні тези, які озвучили міліціонери у відставці, стосовно помилок, допущених під час операції. Головна – про непрофесійність нової поліції. Але чи є ці менторські настанови щирими і компетентними? Ми пам’ятаємо про колишню міліцію як про армію професіоналів? Можемо говорити про професіоналів-одинаків. Ні, нема позаду у цього правоохоронного відомства золотого віку.
Розставити усі крапки над «і» має міністерська комісія. Про це заявила голова Національної поліції України Хатія Деканоідзе, яка прибула на Тернопілля відразу ж після трагедії. Також справу розслідує прокуратура області.
Безсумнівним є одне: поліцейський – професія, яка потребує постійної роботи над собою, щоб покарати зло і зберегти себе.
 
Ольга КУШНЕРИК