У Тернопільському фаховому коледжі ТНТУ ім. Івана Пулюя вшанували ветеранів коледжу

З нагоди 30-річного ювілею Тернопільський фаховий коледж ТНТУ ім. Івана Пулюя гостинно відчинив двері, запрошуючи ветеранів праці на вечір-зустріч, щоб ушанувати тих, хто приніс власні знання, уміння та частинку душі для молоді, яка тут навчалася.

Час невидимою ниткою намотує на свою вісь дні, тижні, місяці. Кожен з ветеранів – це окрема історія, в кожному прожитому дні якої було щось неповторне, незабутнє, що лишило в душі свій відбиток, про який варто й хочеться згадати.

Летять літа, як білі журавлі,

дзвенять, як ті волошки в житі.

Та не зникає слід їх на землі,

якщо для добрих справ були прожиті.

Із словами вдячності до присутніх звернулися директор Володимир Калушка, заступниця директора з виховної роботи 1994-2023 років Галина Мартин, заступник директора з навчально-виробничої роботи 2007-2017 років Петро Лукашук, завідувач відділення 1994-2013років Степан Макосій та завідувачка відділення професійної підготовки Оксана Кутко.

Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих захисників України й працівників коледжу, які відійшли у засвіти, залишивши по собі тихий смуток непоправної втрати та світлі спогади про себе.

Від ветеранів поділилися своїми спогадами Ніна Мала, Ярослав Гнутель, Віра Заруденська, Володимир Білоус, Богдан Коханівський, Олександр Стахурський, Роман Заяць, Галина Струтинська.

Дійство супроводжували ведучі – заступниця директора з навчально-виховної роботи Ірина Каплун і викладачка української мови та літератури Галина Шот, які додавали оптимізму та позитивних емоцій усім присутнім. З пісенними та музичними дарунками виступили аматори сцени.

З трепетом у серці гості переглянули слайди зі світлинами минулого, де побачили себе молодими, енергійними, сповненими завзяттям до роботи та любов’ю до учнів і студентів. На завершення свята прозвучала коляда, в якій крилася невидима сила, здатна поєднати серця, надихати й дарувати віру в добро, перемогу та щасливе майбутнє нашої країни. Піднесений настрій від теплих спогадів та подарунки від Миколая стали фінальним акордом цієї зустрічі.