Попри складний час війни, коли кожен насамперед звертається до Бога з проханнями про здоров’я і мир для України, не слід забувати про дітей. Вони, як ніхто інший, потребують хоча б коротких моментів радості та свят. Із психологічної точки зору, це надзвичайно важливо для їхнього розвитку та емоційного стану.
У Галицькому коледжі це розуміють як ніхто. Традиція організовувати свята для дітей існує тут уже не перший рік. Навіть у найважчі моменти, у перший рік війни, команда коледжу довго обмірковувала, як провести ці заходи, і зрештою змогла подарувати дітям радість. У всіх корпусах закладу пройшло святкування дня Святого Миколая для української молоді та дітей.
Незважаючи на всі труднощі сьогодення, ми продовжуємо дбати про наших дітей. Яскравим підтвердженням цього стала святкова вистава, організована студентами коледжу для маленьких тернополян. Малята мали змогу зануритися у чарівний світ казки та відчути справжню магію зимових свят. Емілія – сьогодні була феєю. Дівчина поділилася спогадами про підготовку до свята:
“Дуже цікаво це відбувалося, підготовка тривала буквально тиждень. Нам роздали ролі, ми кожного дня зустрічались, готувались, брали костюми. Було дуже весело і цікаво. – поділилась студентка.”
Сам Чудотворець, про свою роль на святі сказав наступні слова:
“Це свято є чудовим, я приходжу до діток. Якщо дітки були чемні, а наші дітки цього року були дуже чемні, я роздаю їм подаруночки.”
Окрім Святого Миколая, малюки мали можливість побачити на сцені й інших улюблених героїв. На свято до коледжу завітав Гаррі Поттер із друзями. Вадим зіграв для дітей Рона Уізлі.
“В нас була підготовка. Ми хотіли, щоб діти отримали враження від цього свята, як найкращі! Щоб вони продовжували вірити в краще, щоб вони вірили в чудеса. Як на нас, саме такий підхід до дітей в даний час є дуже крутим і важливим.” – поділився Вадим.
Сьогодні, коли ми стикаємося з багатьма викликами, слова Бабюк Марії Петрівни, директорки навчального закладу, звучать особливо актуально:
“Захід я вважаю такий треба робити обов’язково, навіть при радянській владі моє покоління, навіть у такий непростий час, коли заборонялося все, все одно розуміли. Нас батьки вчили, що це є Миколай, така людина, яка багато допомагала в свій час. Тому його і зробили святим. Особливо допомагав дітям, молодим людям, людям які потребували того. Це якби заохочення кожної людини: молодої, зрілої, різного віку до того щоб допомагати одне одному. Особливо підтримувати тих, які цього потребують. Це живий приклад, особливо актуальний в час війни.”
На святі зібралися діти з сусідніх будинків, ті, хто найбільше потребує підтримки та уваги. Організатори подбали про те, щоб кожен маленький гість отримав подарунок, завдяки щедрій підтримці меценатів. Яскрава атмосфера свята об’єднала дітей і нагадала про важливість доброти та взаємодопомоги.
Святковий настрій панував у залі, де діти з соціально незахищених сімей та родин захисників отримували довгоочікувані солодкі подарунки. Ця ініціатива стала символом турботи та підтримки для найменших українців, які особливо потребують уваги.
Сергій Гуменний зіграв розбійника, що викрадає подарунки, але завдяки прощенню Миколая та маленьких глядачів, а також наданому другому шансу – виправляється і стає на вірний шлях. Таким чином, діти отримали ще один важливий урок.
“Наша головна задача була розсмішити дітей, щоб публіка була задоволена. Ми зібралися разом, і вирішили зробити дітям таке свято, щоб їм весело було, щоб мали на що подивитися, послухати, поспівати. Щоб могли побачити з різних сторін, як можна бути поганою людиною, хорошою людиною, як можна виправитися та пробачити. ” – розповів Сергій.
У першому корпусі коледжу також було організовано окреме свято для учнів гімназії та старших студентів. Програма мала свій формат: для старших – більш серйозний і дорослий, але водночас цікавий і спрямований на молодь.
“Сьогодні ми мали теж зустріч на першому корпусі, де Миколай вітав і спілкувався із дітьми батьки яких загинули, батьки яких воюють. А нас таких більше сотні є. Їм ми теж презенти організували. Подякували, за те що вони в нас є і прийшли до нас на навчання. Діти сироти, яких в нас є близько п’ятнадцяти, діти з інвалідністю. Ми старалися опікуватися цими студентами, ми неодноразово їм не тільки даємо такі презенти, ми їм даємо матеріальну допомогу, премії. Наскільки можемо їх підтримуємо. Бо добре слово, якийсь подарунок, розмова, це дуже важливо зараз, аби дитина мала впевненість, що все це колись пройде. ” – розповіла Марія Петрівна.
За словами пані Марії, апатія – це наш ворог. Ми маємо діяти, молитися і вірити в перемогу. Кожен з нас може зробити свій внесок у загальну справу, підтримуючи один одного та вселяючи надію в серця молодих людей.
“Крім цього ми організовуємо Миколая для поранених військових, які знаходяться в міських лікарнях. Таких а районі більше сотні. Іноді буває понад двісті. Тому ми відправляємо їм подарунки. Сьогодні до вечора буде розвезено по лікарнях. Хлопці молоді, але їм теж приємно, коли до них приходить Миколай і коли їх вітає. Це їм трошки нагадує, що попри все, Україна буде мирною державою і буде розвиватися. Мусимо мати надію на майбутнє.”
На тлі тривог війни, дитячий сміх звучав особливо зворушливо. Незважаючи на повітряну тривогу, свято стало для маленьких українців острівцем радості та безтурботності. Діти поверталися додому щасливими, ділячись цукерками з акторами та між собою. Це нагадування про те, що життя триває, і ми маємо зробити все можливе, щоб подарувати нашим дітям щасливе майбутнє.