Творчі діалоги: різнобарв’я поезії Надії Тарасюк

14 вересня, як уже повелося, у другу неділю місяця, світлиця ТОО СПУ відчинила свої двері для «Творчих діалогів». Це – літературний захід, який із власної ініціативи, під егідою обласного літературного об’єднання організувала й модерує письменниця, членкиня НСПУ Василина Вовчанська.

Цього разу в центрі уваги була поетеса та журналістка, членкиня НСЖУ, лауреатка молодіжної літерно-мистецької премії імені Степана Будного (2017) Надія Тарасюк. Хоч у шлюбі вона взяла прізвище чоловіка Куц, проте, в пам’ять про батька, в літературі залишила собі дівоче прізвище. За фахом працює вчителькою української мови та літератури, а також зарубіжної літератури, а отже художнє слово їй ніколи було не чужим. Почала писати вірші ще з дитинства.

Перший вірш, як пригадує, був нею написаний ще у початковій школі. А вже коли сама почала працювати вчтелькою в рідних Великих Вікнинах (тепер у Кременецькому районі), то заснувала для учнів літературно-журналістський гурток «Вишиванка» і видавала газету «Сонячний зайчик і Ко», за яку здобула відзнаку в конкурсі шкільних газет у Миколаєві. Своїм літературним батьком і наставником називає поета Володимира Кравчука, якого, на жаль, вже немає з нами.

Як зазначила ведуча заходу Василина Вовчанська, «поезія надії Тарасюк наскрізь пронизана ліризмом. Вона різнобарвна, повна метафор та порівнянь». У її віршах майстерно переплетені різні жанри поезії, як от, наприклад, пейзажна лірика водночас містить цікаві філософські роздуми.

Очільник обласного літоб’єднання Зіновій Кіпибіда відзначив величезний прогрес у творчості авторки, порівнюючи стилістику її творів із збірок різних років. Також подякував їй за велику допомогу у виданні альманаху «Подільська толока».

Поет-гуморист Орест Чоловічок – творчий побратим Надії Тарасюк, з яким вони разом провели не одну поетичну зустріч та відвідали різноманітні літературні заходи в різних куточках України, – провів своєрідний «сеанс сміхотерапії».

В рубриці «Очима друзів» цього разу виступали не лише друзі, а й рідні винуватиці заходу. Щемливим виявилися слова чоловіка Олексія Куца, військового, який саме приїхав у відпустку із зони бойових дій. Він теж є членом літературного об’єднання, пише найчастіше фантастику у прозі. Віршує також і їхня донька Світлана (до речі, її слід привітати із ювілеєм, адже саме у день виступу мами їй виповнилося 20). Такий собі творчий сімейний підряд.

Поетеса Олександра Кара прочитала власну віршовану акроприсвяту авторці, автор цих рядків – дружні пародії на її вірші.

Музичну крапку поставила відома на Тернопілллі поетеса, бард Богдана Дурда. Вона виконала кілька власних пісень під гітару.

Звісно ж, в центрі уваги були поезії Надії Тарасюк. Серед інших творів виділялася громадянська лірика, сповнена болю війни та надії на нашу якнайшвидшу перемогу.