Тернополянка Вікторія Григор’єва у вільний від роботи та родинних клопотів час, у пізні вечірні години, бере до рук нитки, шпиці і в’яже для себе, для рідних, для всіх тих, хто хоче одягати стильну, тепленьку вив’язану з любов’ю річ.

Майстринями були мама, бабуся та прабабуся

Вікторія Григор’єва каже, що скільки себе пам’ятає, жінки її роду займалися рукоділлям – в’язали, шили, вишивали. Мама була відомим модельєром-закрійником у Зборові, працювала в ательє, шила, в’язала для себе, для двох дочок, для рідних та знайомих. Каже, що вони з сестричкою Людмилою завжди мали бути найкраще одягненими, цього прагнула мама, вважала, що інакше і бути не може. Каже, що мама намагалася одягнути дочок так, щоб було, як ні в кого.

Рукодільницями були і мама, і бабуся, і прабабуся. А молодша сестра Людмила бісером сорочки вишиває для себе і рідних.

Вікторія закінчила школу у Зборові, вчилася у Тернопільському технічному університеті. Нині задіяна в одному з благодійних проєктів.

Коли була у декретній відпустці з молодшим синочком Матеєм, а йому вже 7 років, старшому Владиславу – 14 років, захопилася ручною в’язкою. Відтоді хобі постійно удосконалює.

Хоча ще в середніх класах школи бралася в’язати шапочки, шила. Запитую, чи не нервувала, коли щось не вдавалося. Вікторія каже, що в’язання її заспокоює.

– Не лише в’язати, а навіть пороти подобалося, – каже майстриня, – бо я таким чином все переробляла, нові ідеї втілювала.

М’якенькі, з ними добре спати

Светрики, шапки, шарфики, рукавички, кардигани спочатку в’язала друзям і рідним, тепер уже й чужі люди почали замовляти, має сторінку в інстаграмі. Нитки Вікторія купує через інтернет, дуже дбає про їх якість. Дає трохи шерсті, трохи акрилу для верхнього одягу. Каже, що кардиган треба в’язати з такої нитки, щоб можна було прати у машинці. А для светру з шерсті мериноса потрібне ручне прання.

Шапочки, шарфики виготовляє бавовняні, шерстяні, мохерові, ангорові, щоб були приємними на дотик. Особливо тепленькі і м’якенькі вироби – з шерсті норки або з ангори.
У ці осінні дні і в’яжеться добре, і людям треба теплих речей. В’яже кардигани об’ємні, светри з квітами, полуничками, суничками. Шапочки-вушанки, що вуха добре прикривають, такі згодяться у морозні дні.

Для виробів натільних використовує тільки натуральні нитки.

На ціну виробу впливає і ціна нитки. Так, нитка альпака дорога, і річ буде дорожча, як з півшерсті чи навіть шерсті. Але це буде дуже тепла і якісна річ ручної роботи, індивідуальна та неповторна.

Особливою популярністю користується м’яка іграшка ведмедик, її купують і для дітей, і для дорослих, і закохані. Іграшка хоч і з синтетичної нитки, але гіпоалергенної, наповнювач – холлофайбер. Такі вироби дуже м’якенькі, ними приємно бавитися дітям і з ними добре спати…