Тернопіль – місто рекордів і фестивалів чи… торгашів і шахраїв?

Мабуть, легким на руку був екс-очільник Тернопільської ОДА Михайло Цимбалюк, бо саме з його ініціативи 22 серпня 2010 року (до Дня незалежності України та Дня Державного Прапора) у Тернополі відбулася акція «Ровесник незалежності», учасники якої розгорнули навколо Тернопільського ставу синьо-жовтий стяг завдовжки 9,5 км та завширшки 75 см. Відповідно, прапором його назвати було важко, швидше – синьо-жовтою стрічкою. Але кого це на той час цікавило? В акції взяли участь 2010 ровесників незалежності (людей, які народилися в 1991 році) з усіх районів нашої області. Тоді розгорнутий прапор увійшов до Книги рекордів України. Владі це сподобалося і, як кажуть, пішло-поїхало.
27 вересня 2012 року в Центральній дитячій бібліотеці Тернополя було встановлено новий рекорд України – презентовано найбільшу дитячу рукописну книгу. П’ять казок, написаних тернопільськими авторами Іриною Мацко, Богданом Мельничуком, Володимиром Кравчуком, Галиною Шулим і Вірою Пароновою, розмістили на величезних аркушах розміром 1х0,9 м. І знову – на «ура»!
Від свого попередника Михайла Цимбалюка вирішив не відставати і Валентин Хоптян. За його каденції було встановлено аж два аграрних рекорди. Спочатку в День працівників агропромислового комплексу (16 листопада 2012 року) спекли найбільший в Україні коровай, який заважив 1560 кілограмів, а 9 січня 2013 року в Тернополі зварили 1300 літрів куті. Відтоді Тернопільська область стала Всеукраїнським рекордсменом у категорії «Кулінарія, розміри».
Загалом 2013 рік був багатим на рекорди. 4 січня у фойє Тернопільського драматичного театру встановили найбільший (восьмиметровий) дідух вагою більше 100 кілограмів, якого створив народний майстер обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Ярослав Осадца. Чоловік плів його два місяці та використав більше 9 тисяч колосків.
26–27 січня, під час змагань «Хокей на озері», в Тернополі облаштували найбільшу ковзанку. Перед початком змагань експерти Національного реєстру рекордів переміряли п’ять майданчиків-ковзанок та зафіксували національний рекорд «Найбільша ковзанка в Україні». Її загальна площа становила 4 512,84 кв. м. Тернопільській міській раді вручили відповідний диплом і, мабуть, наврочили. Бо відтоді вулиці Тернополя взимку інколи нагадують суцільну ковзанку.
Травневе файне місто «розродилося» першим в Україні студентським фестивалем StudFest-2013. І в його рамках знову не обійшлося без рекордів: найбільша кількість студентів у тролейбусі та найдовша шпаргалка. Так, у «рогатому» вмістилися 195 студентів, а довжина «шпори», яку розтягнули на набережній ставу, сягнула 1093 м 37 см.
До Дня Конституції в обласному центрі намалювали рекордну абетку. Тридцять три літери українського алфавіту розмістили на 85 метрах підпорної стіни поблизу ТРЦ «Подоляни». Триметрові літери 10 днів виводив місцевий художник Олег Голубович з двома друзями. На найбільшу в Україні абетку витратили 60 літрів білої фарби та 20 – чорної.
А вже до Дня незалежності той же Олег Голубович і Андрій Васильчишин встановили ще один рекорд. На стіні завдовжки 228 метрів вони червоною і чорною фарбами «вишили» орнамент. На малюнок витратили 120 літрів білої фарби та по 25 літрів червоної і чорної. На тому 2013 рік заспокоївся, а наступний відпочивав від рекордного попередника.
Та спокій тривав не довго. 21 травня 2015 року до Дня вишиванки 350 працівників обласної державної адміністрації та обласної ради встановили своєрідні рекорди – найбільша кількість державних службовців у вишиванках на одному фото і наймасовіше виконання пісні Олександра Білаша й Дмитра Павличка «Два кольори». Правда, у книгу рекордів України цю подію не внесли. Та факт залишився фактом.
28 серпня 2016-го року на День міста Тернопіль було зареєстровано черговий рекорд України. Василь Шевчук із Хоросткова віджався від підлоги на двох пальцях обох рук 63 рази за одну хвилину.
1 жовтня 2016 р. експерти з Національного реєстру рекордів України знову змушені були їхати до Тернополя. Під час фестивалю «Місто сонця» тут презентували рекордну книгу з квітів – вітання «Любим вчителям». Для її створення використали понад 3 000 хризантем.
Аби людям, які фіксують всеукраїнські рекорди не набридало наше файне місто, тернополяни вирішили встановити рекорди України і за межами краю. Так, у травні 2016-го року в зоні проведення АТО духовий оркестр Тернопільського військового гарнізону виконав Державний Гімн України на глибині майже 300 метрів. Це відбулося в соляній шахті, що у місті Соледар на Донеччині.
І чим більше ми зосереджувалися на рекордах, тим прискіпливіше задумувалися над прибутковістю їх встановлення. Якщо раніше доходів від таких заходів ніхто не отримував (чи короваї, чи кутю роздавали безкоштовно), то в 2017 році процес встановлення рекордів був поставлений на промислову основу. На перший план вийшли підприємці і ресторатори, які змінили концепцію – сумістили встановлення рекордів та проведення фестивалів. А чому б і ні? Рекорд – це і море людей, і безкоштовна реклама. А що ще потрібне для торгівлі?
Загалом 2017-й має шанс стати роком, коли на Тернопільщині можуть зафіксувати чи не найбільше нових рекордів, а керівник Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова, схоже, скоро «пропишеться» у файному місті. Отож…
5–7 травня під час першого фестивалю локальної їжі та культури «Тернопільська брама» на Театральному майдані представники Національного реєстру рекордів України зафіксували та оголосили розмір рекордно довгої ковбаси – 547 метрів і 8 сантиметрів, вага – 247 кілограмів. Ковбасу «Кабаноссі» з розряду мисливських приготували лише зі свинини і спецій. Гостей фесту також дивували 7-метровою брамою зі скляних пляшок.
Під час мистецького фестивалю «Співоче поле. Тернопіль», який відбувся 13–14 травня, знову встановили новий рекорд. Відомий місцевий ресторатор Ігор Парій та київський журналіст Костя Грубич приготували близько 250 літрів давньоукраїнської страви зі свинини – шпундри.
А вже 3 червня під час етно-гастрономічного фестивалю «Галицька дефіляда» Гільдія рестораторів Тернопільщини та кондитерський дім Блажевських виготовили торт «Вишиванка» завдовжки 102 метри 90 сантиметрів. Для його приготування витратили 1500 яєць, 100 кг сметани, 100 кг цукру, 200 кг борошна. Для гостей свята закупили 7000 паперових одноразових тарілочок.
Ніби ж нещодавно було, а вже й призабулося. Тепер чекаємо на 6–9 липня, коли на території парку ім. Шевченка відбудеться черговий фестиваль «Короп-фест». Мабуть, організатори перенесли його з Коропця до Тернополя, бо тут можна отримати більший зиск. До того ж місцева публіка знову вимагає гастрономічного рекорду. І він запланований. Організатори мають намір 8 липня зварити три тонни рибної юшки в одному казані. Е-е-х, гуляй душа!
Ось саме це й обурює багатьох патріотів і небайдужих людей. Аби переконатися в цьому, достатньо переглянути коменти до фестивалів у соціальних мережах: «В країні війна, а вони гулянки влаштовують», «Під виглядом масових заходів нищать парки», «Називають фестивалем, а влаштовують чергові п’янки», «Хіба може бути весело від тих космічних цін», «Прикривають свої надприбутки рекордами»… І для розрядки : «Ковбаса і торт – тоненькі. Видно, не для їжі, а для рекорду».
Звичайно, скільки людей – стільки думок. А я після всього сказаного хочу лише нагадати, що цьогоріч минає 130 років, як Іван Франко опублікував статтю «Тернопільська» моральність», де торкнувся питань моралі та етики бізнесу. Наприклад, Каменяр твердить, що в Тернополі «ошукують того, хто купує, в мірі та на вазі, і це практикується постійно…», «ошукують на якості товару, який фальшиво подається за ліпший, ніж є насправді», «мандрівні склади» і вся система торгівлі на рознос здебільшого розрахована на те, щоб ошукати уряд на податках і акцизах…». Цитування Івана Франка можна продовжувати. Але… Вже минуло 130 років, а що змінилося? А тому я дуже боюся, аби Тернопіль не встановив чергового рекорду – «130-річчя ошукування тернопільського споживача»!
Віктор КУЛИК