Свято Івана Купала на мапі Тернопілля

7 липня – Різдво Івана Хрестителя або, як кажуть в народі, Івана Купала. Іван Предтеча – пророк, мученик, святий. Ісус Христос казав: «Серед народжених жонами не поставав (пророк) більший від Івана Хрестителя».
Серед інших святих, Іван Хреститель має найбільшу пошану – протягом церковного року на його честь відзначають аж шість дат, найпоширенішими із них є Різдво і Усікновення голови.
Різдво святого Івана Хрестителя, християнське свято, збіглося зі святом Купала, яке відзначали у час літнього сонцестояння 21–23 червня у дохристиянські часи. У різні роки Церква намагалася побороти язичницькі традиції у святкуванні Різдва Івана Хрестителя, однак ця спроба була не зовсім вдалою. Івана Купала, мабуть, найнеординарніше українське свято, в якому вдало переплелися язичницькі і християнські традиції.
Святкування починалося звечора, усе дійство відбувалося навколо вогнища. Ця традиція збереглася досі. Цього ж вечора неодружені дівчата гадали на нареченого. Вони плели вінки, кидали у воду, а хлопці діставали їх. Якщо юнаку вдавалося дістати вінок – дівчина змушена була цілуватися з ним. Переважно, новоспечена пара проводила весь вечір разом. А оскільки святкування тривало всю ніч, то часто ці пари незабаром одружувалися. Молоді люди перестрибували через багаття – це мало їх очистити. Було багато прикмет, пов’язаних з цими стрибками. Наприклад, пара, яка вдало перескакувала полум’я, – невдовзі одружиться і в шлюбі буде щаслива, якщо ж скочили у вогонь – чекайте проблем, а то й біди. Хлопці спускали з гори вогняне колесо.
До Івана Хрестителя наші предки зверталися з проханням зцілити від головного болю, харчових отруєнь, спазмів і судом, черепно-мозкових травм, епілепсії, влаштувати долі дітей, благословити врожай.
Святий Іван Хреститель – опікун аскетів, продавців птахів, пасічників. Окрім того, пасічників також опікають святі Зосима і Савватій, зокрема у с. Петриків Тернопільського району є каплиця цих покровителів бджільництва (1992 р.).
На честь Різдва Івана Хрестителя на Тернопільщині названо десятки храмів, зокрема у Тернополі (вул. Довженка), Борщові, селах Баворів Тернопільського, Глушка Заліщицького, Гори-Стрийовецькі Збаразького, Котівка, Постолівка (обидва Гусятинського), Митниця Підволочиського, Теофіпілка Козівського, Трійця Борщівського, Тютьків Теребовлянського, Яблунівка Підгаєцького районів та ін.
Фігури на честь св. Івана Хрестителя є у селах Лапшин (1897 р., скульптор В. Бідула) Бережанського, Постолівка (2008) Гусятинського, Кобилля Збаразького, Підберізці (з написом «памятка студні») Зборівського, Романівка Тернопільського районів та інших селах Тернопільщини. Зокрема, у с. Сущин Теребовлянського району є фігура, датована 1809 роком. Скульптура стояла близько до дороги, а у 2009 р. у зв’язку з будівництвом нового мосту її перенесли вверх по схилу, поставили на новий фундамент. На Водохреща тут греко-католицька громада освячує воду, ставить хрести, вирізані з льоду. Фігура не завжди стояла на цьому місці. Колись з другого боку, за рікою, була криниця – в ній і освячували воду. У зв’язку з поглибленням русла р. Гнізни криницю замулило, але люди продовжили традицію, а фігуру поставили з іншого боку річки. В радянські часи її розбили атеїсти. Тепер за сприяння громади реконструювали.
Віктор Карпович