Степан БАРНА: «Українська національна ідея живе і не згасне»

2017 рік уже став минулим. Яким він був? Вочевидь, кожен має на це запитання власну думку. Однак можна зробити і певні узагальнення. Скажімо, минулий рік запам’ятався українцям низкою гучних реформ (пенсійна, судова та медична), запровадженням безвізового режиму з Європейським Союзом і блокуванням російських соціальних мереж. Видання «Слово і Діло» вирішило з’ясувати, які рекорди в 2017 році встановили регіони нашої країни. У Тернопільській області зафіксували найбільший показник зростання індексу сільгосппродукції (7,5%). «Свобода» ж вирішила поцікавитися в голови облдержадміністрації Степана Барни, яку б галузь виокремив він як особливо успішну.
– Без вагань і роздумів – сільськогосподарське виробництво, особливо в частині виробництва зернових культур. Завдяки ефективному впровадженню нових наукових технологій тут досягнуто рекордних за всю історію краю показників – валовий збір зернових склав у 2017 році більше двох з половиною мільйонів тонн.
Також потрібно відзначити виробництво та переробку цукрових буряків. У цій галузі теж досягнуто найвищих результатів за всі роки незалежності – чотири цукрових заводи області виробили понад 250 тисяч тонн цукру. Це, для прикладу, вдвічі більше, ніж виробили сім заводів у 2012 році.
І ще дуже важливо, що на цукрових заводах нині стабільно працює понад тисячу робітників та інженерно-технічних спеціалістів. Працює не сезонно, 3-4 місяці на рік, як це практикувалося раніше, а цілорічно! Понад тисячу сімей не шукають додаткового заробітку, не відправляють рідних на сезонні роботи за кордон, діти виховуються в повноцінних родинах. І, вочевидь, не бідують, адже в сезон цукроваріння середньомісячна заробітна плата на цих підприємствах становить 15-17 тисяч гривень.
Сьогодні ми ставимо перед власниками цукрових заводів області питання про можливість залучення у новому сезоні до виробництва цукрової сировини малих селянських господарств та селян-одноосібників. Це дуже важливо з точки зору розвитку трудових ресурсів у сільській місцевості, сприяння селянам в отриманні реальних доходів від своєї праці.
– Степане Степановичу, на думку тернополян, серед особливо добрих справ минулого року варто назвати будівництво в області автомагістралей. Скажімо, цьогоріч на святкування Нового року та Різдвяних свят їхати дорогою Тернопіль-Львів нарешті було зручно і навіть приємно…
– Та й до Кременця також. І в багатьох селах ситуацію поступово змінюємо на краще. 2018 рік буде ще продуктивнішим у цьому плані. Продовжимо модернізацію основних магістралей області у напрямках від Рівенської до Чернівецької областей протяжністю 74 кілометри, Тернопіль–Стрий – 39 кілометрів, Тернопіль–Бучач–Івано-Франківськ – 65 кілометрів, в обхід міста Тернополя – 24 кілометри…
На ремонтні роботи автомобільних доріг місцевого значення буде спрямовано 305 мільйонів гривень цільових субвенцій місцевим бюджетам… Загалом 2018 рік ми оголошуємо роком будівництва та ремонту сільських доріг, що особливо важливо з огляду на розпочату реформу сільської (первинної ланки) медицини, основне завдання якої – забезпечити своєчасну й якісну первинну медичну послугу сільському жителю. Зрозуміло, що в умовах бездоріжжя це зробити буде неможливо…
– Але ж і без нормальних автомобілів «швидкої допомоги» та й, зрештою, за відсутності належної матеріально-технічної бази сільська медицина неефективна.
– Безумовно. Саме тому у програмі соціально-економічного розвитку області на 2018 рік, яку схвалила колегія ОДА наприкінці 2017 року, покращення матеріально-технічної бази закладів первинної сільської медичної мережі визначено головним пріоритетом. На будівництво та ремонт амбулаторій загальної практики сімейної медицини, їх обладнання сучасною діагностичною технікою, придбання медичного транспорту ми передбачаємо понад 200 мільйонів гривень субвенцій місцевим бюджетам. Крім того, сподіваємось на активну участь у вирішенні цих питань місцевих громад, зокрема, на їхню фінансову спроможність… Переконаний, так і станеться, бо сьогодні переважна більшість місцевих громад все більше переймається відповідальністю за розвиток своїх територій, зростанням якості надання послуг та умовами проживання тут людей.
Особисто я ставлю перед громадами питання таким чином: ви, як господарі територій, ремонтуєте приміщення амбулаторій на рівні євростандартів, а ми, як держава, оснащуємо їх сучасною необхідною медичною апаратурою, вартість якої, до речі, вища, ніж  будівельні роботи. Справедливий підхід? Вважаю, що цілком…
Подібні методи роботи застосовуватимемо і в ході реалізації заходів щодо удосконалення системи надання освітніх та культурних послуг у сільській місцевості, про що інформуватимемо громадськість постійно, в тому числі й через газету «Свобода»…
– Степане Степановичу, а з чого найголовнішого, на вашу думку, і як ми розпочали 2018 рік?
– Відрадно, що з доброго та приємного. Серед добрих справ – вшанування в усіх куточках області 1 січня пам’яті та незаперечних заслуг перед Україною та українським народом провідника й ідеолога ОУН Степана Бандери. Виховну роль цього заходу сьогодні, у час новітніх важких випробувань української нації на міцність, єдність та самопожертву, важко переоцінити. Це – також і потужний сигнал для всієї української і світової спільноти, що українська національна ідея живе і за жодних обставин не згасне, а, навпаки, щораз загартовується в боротьбі.
На запрошення області до нас на Новорічно-Різдвяні свята із прифронтової зони Донецької та Луганської областей приїжджали 250 дітей. Це одна із найприємніших подій, яка вже стала доброю традицією. Тернополяни постаралися зробити все, щоб наші маленькі гості почувалися тут навіть трішечки краще, як удома. Сподіваємося, що після повернення вони щиро поділяться враженнями про своє перебування на Тернопільщині з друзями. І бажаючих розділити з тернопільськими школярами радість свят і дитячих мрій щораз більшатиме…
Серед дуже добрих новин – найсвіжіші статистичні дані про те, що до кінця минулого року в нашій області зареєстрували свій бізнес 128 нових підприємств та організацій з інших областей України. Про що це свідчить? А про те, що в області налагоджено нормальний, цивілізований бізнесовий клімат. Що тут не «грузять», не «кришують» і не «грабують», а навпаки – сприяють розвитку підприємницької ініціативи…
Як наслідок, за темпами вкладень капітальних інвестицій в розвиток реального сектору економіки і за темпами зростання обсягів виробництва основних видів промислової та сільськогосподарської продукції, малого бізнесу, зростання заробітної плати область посідає одне із перших місць у державі. І ці тенденції зберігаються вже упродовж трьох останніх років. Це свідчить про вихід Тернопільщини на шлях стабілізації свого розвитку.
І ще одна цікава статистика. За інформацією Держстату, багато років середня заробітна плата в Тернопільській області була найнижчою в Україні. У 2017 році ситуація змінилася. Тепер найменші зарплати отримують жителі Чернігівської області – 5898 гривень. Тернополяни ж перемістилися на передостаннє місце – 5956 гривень. Хоч маленька, та все ж перемога. І чим більше їх буде, тим краще житимуть наші люди. Принаймні робитиму все можливе, аби так і було.
Розмовляв Володимир БАВОРІВСЬКИЙ