Штраф за корупцію: чи вдасться нардепам обійти суспільний резонанс

Законопроєкт про «відкуп за корупцію» став одним із найбільш обговорюваних за останній час. Йдеться про проєкт № 11340, який народні депутати схвалили у першому читанні 18 липня. Формально він мав на меті запровадити можливість укладання угод про визнання винуватості у корупційних злочинах, проте запропонована редакція, на думку громадськості, має геть інакший зміст.

Попри резонанс, проєкт підтримав 231 депутат. Найбільший відсоток голосів за забезпечили представники груп «Відновлення України» (83%) та «Довіра» (74%), а кількісно найбільше голосів підтримки надала фракція «Слуги народу». За проголосували одразу 180 представників фракції.

У цей же час жодного голосу за цю ініціативу не надали депутати від фракції «Голосу», а дев’ять її представників проголосували проти. Ще два голоси проти належать представникам фракції «Слуги народу». Фракція «Європейської солідарності» також не надала жодного голосу за, проте у цьому випадку депутати утримались.

Як голосували тернопільські нардепи? З фракції «Слуга народу» Андрій Богданець – за, Ігор Василів – проти, Володимир Гевко – за, Іван Калаур – за, Людмила Марченко – за. Микола Люшняк з «Довіра» не голосував, Іван Чайківський з «Партія «За майбутнє» був відсутній, Андрій Шараськін з «Голос» – проти.

Працювати над покращенням проєкту після розголосу взялися представники спеціалізованих антикорупційних органів, профільний комітет, керівництво парламенту та нардепи. Про проведення оцінки проєкту повідомили і в Єврокомісії.

Чи є шанси зробити цей закон насправді якісним та дієвим та що для цього може зробити громадськість – у матеріалі Руху ЧЕСНО.

Голосування vs реакція

Законопроєкт № 11340 передбачає можливість укладення угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень. Фактично мова йде про запровадження штрафів за корупцію.

Текст резонансного законопроєкту підготував уряд, адже вимога прийняти закон про угоди зі слідством щодо корупційних злочинів є вимогою міжнародних партнерів.

Від моменту реєстрації до підтримки законопроєкту у першому читанні пройшов місяць. Це доволі короткий строк. До ініціативи було подано два альтернативні законопроєкти, однак вони були відхилені головним комітетом.

Рішення про підтримку законопроєкту вдалося прийняти майже мінімальною кількістю голосів — 231 голос із 226 необхідних.

Серед тих, хто підтримав законопроєкт, є депутати, що мають корупційні підозри. Наприклад, сумнозвісний Микола Задорожній, який лише декілька днів тому отримав підозру за «прохання» до голови сільської ради про відкат у 3,4 млн гривень за допомогу з тендером на ремонт водогону в Охтирському районі Сумської області. Трохи раніше, у травні, він очолив ТСК, яка мала контролювати витрати бюджетних коштів на облаштування фортифікацій та загороджень на лінії зіткнення.

Раніше Рух ЧЕСНО виявив 25 нардепів, які мають підозри у корупційних злочинах. Серед них представники всіх фракцій, окрім «Голосу». Найбільше підозрюваних серед нардепів від монобільшості. Найбільша група підозр – недостовірне декларування. За цією статтею підозрюються 13 нардепів. Щонайменше шестеро нардепів підозрюються у пропозиції чи прийнятті хабарів, двоє – у зловживанні впливом, ще двоє – у службовому підробленні. Восьмеро представників «Слуги народу» підозрюються у брехні в декларації.

З іншого боку, проти цієї ініціативи виступили 11 депутатів – два представники фракції «Слуги народу» та дев’ятеро від фракції «Голосу». Ці депутати у своїх соціальних мережах повідомили, що не погоджуються із запропонованими нормами та працюватимуть над внесенням змін до тексту перед голосуванням у другому читанні.

Під час цього голосування утрималися 23 депутати. Значна частина з них є представниками фракції «Слуги народу», решта – «Європейської солідарності», «Голосу», а також позафракційний Дмитро Разумков.

Що не так із законопроєктом?

Про корупційні ризики законопроєкту дискутує не лише суспільство. Їх виявили і профільні антикорупційні органи та Комітет з антикорупційної політики. Голова цього комітету Анастасія Радіна повідомила, що якщо № 11340 буде ухвалено в нинішньому вигляді, то кожен учасник корупційного злочину включно з організатором зможе просто відкупитися, запропонувавши будь-яку суму в обмін на угоду зі слідством. У своєму висновку комітет детально описав корупційні ризики законопроєкту та повідомив про необхідність доопрацювання. З такою позицією комітету погоджується і Спеціалізована антикорупційна прокуратура .

Окрему увагу ризикам створення можливості «відкупу» для корупціонерів приділили експерти Головного науково-експертного управління у своєму висновку. Окрім інших зауважень, експерти ГНЕУ зазначають, що запровадження штрафів у такому форматі та у таких значних розмірах навряд чи підвищить ефективність укладення угод про визнання винуватості:

«Штраф як вид покарання не є та не повинен розцінюватись як певний різновид «відкупу» за вчинення кримінального правопорушення. Штраф має сплачуватися із законних доходів винного, а не з доходів, одержаних злочинним шляхом. Майно, нажите злочинним шляхом, зокрема внаслідок корупційних дій, вочевидь має підлягати спеціальній конфіскації, тобто примусовому безоплатному вилученню за рішенням суду у власність держави».

Із необхідністю доопрацьовувати текст погоджується і профільний комітет, що зазначено у висновку. Усе це однозначно свідчить, що законопроєкт № 11340 буде суттєво змінений до другого читання, а отже, увага до цієї ініціативи має лише зростати.

Що далі?

Нині законопроєкт перебуває на етапі підготовки до другого читання. Це означає, що депутати та зацікавлені сторони можуть подавати правки та рекомендації для вдосконалення тексту. І роботу вже розпочато.

Декілька днів тому керівництво НАБУ і САП взяло участь у засіданні профільного Комітету з питань правоохоронної діяльності. Повідомляється, що за результатами зустрічі сторони домовилися внести зміни до законопроєкту, аби він забезпечив пропорційність, дієвість та ефективність покарання за корупційні злочини. Про необхідність доопрацювання тексту заявив і міністр юстиції Денис Малюська.

Крім того, до роботи над ініціативою долучились і європейські партнери, адже, за словами віцепремʼєрки з питань євроінтеграції Ольги Стефанишиної, Єврокомісія вже проводить оцінку законопроєкту, а в разі виникнення зауважень текст буде доопрацьований. Важливо відзначити, що увага партнерів для законодавчих ініціатив в українському парламенті вже неодноразово допомагала зупинити законопроєкти, які мають корупційні ризики.