Сергій НОРД: «Це неймовірно складно і водночас надзвичайно круто!»

Чумацький шлях
 
«Свобода» продовжує стежити за веломандрівкою тернополянина, бійця Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» і командира Тернопільської резервної сотні ДУК Сергія Норда. Він разом із товаришами на двохколісному транспорті подорожує Сполученими Штатами Америки. Однак не для розваги, а для того, щоб привернути увагу американців, канадців до проблем війни в Україні, пояснити заокеанським друзям злочинну сутність Росії…
Недавно Сергій знову зв’язався з редакцією «Свободи» й повідомив нову цікаву інформацію про велоподорож.
«Отож, проїхали  на велосипедах уже більше 2000 км. Це – колосальна цифра, враховуючи, що всі ми – не професійні спортсмени, а лише любителі.
Тут, у Північній Америці, накручуємо педалями щодня приблизно 150 км. Організм починає виснажуватись і поступово втрачає сили.
Через тиждень відчувається неймовірна важкість, також дається взнаки постійне недосипання. Незважаючи ні на що, продовжуємо рухатись. Дуже віримо в те, що робимо», – розповів втомлений, але задоволений Сергій.
На початку подорожі він неодноразово повторював: «Я тисячу разів скажу, як це неймовірно складно, але тисячу і один раз, що це – неймовірно круто!» Тож запитуємо у нашого співрозмовника, чи, бува, не змінив думку.
«Звісно, ні! Ви бачили б, які чудові краєвиди відкривались нам щодня, де зустрічали й проводжали сонце, з якими людьми знайомилися. Спочатку помандрували на північ. З кожним днем нашої велоподорожі змінювався клімат. Деякий час їхали через пустелю. Уявіть, спека страшна (44-47 градусів тепла), не було довкола жодного дерева, під яке можна було б сховатись. Оскільки потрібно неухильно дотримуватися графіку, незважаючи ні на що, доводилося крутити педалі. Піт заливав очі, шолом нагрівав голову, в роті пересихало так, що здавалося, наче вдихаєш розпечене, немов у духовці, повітря, запаси води закінчувалися».
Після мандрівки пустелею на велотуристів очікували випробування в горах. Сергій каже, що набирати висоту – зовсім непросте завдання, особливо, якщо крутити педалі весь день. У велосипедистів дуже боліли колінні суглоби. Втомлені, вони здолали і цю перешкоду.
«Коли переживаєш всі ці моменти – усвідомлюєш, що ти ростеш, розвиваєшся, стаєш морально сильнішим, міцніє сила волі. Сподіваюся, подальший шлях не зламає нас і ми виконаємо те, що запланували.
Щодня передбачено чимало зустрічей. Знайомимось із представниками української діаспори, владою. Та, зізнаюся, що не менш цікаво нам спілкуватися зі звичайними американцями. Вони надзвичайно відкриті люди, з ними просто, особливо з тими, хто живе у невеличких містах і селах. Дуже приємно чути від них, що вони знають про Україну, про війну з російським окупантом. Ми ж намагаємося розповісти більш детально про агресію Росії і про те, як добровольці і військові Збройних Сил України мужньо захищають нашу державу. Помітили, що американцям це цікаво і, водночас, страшно. Співчувають нашому народу й старші жителі Америки, котрі самі перетерпіли чимало бід і воєн», – продовжив Сергій.
Тернополянин з особливим трепетом розповідав про зустрічі з українською діаспорою. Каже, земляки зустрічають їх надзвичайно тепло.
«Основна частина українців, котрі емігрували, заклопотані особистими справами. Проте ті, хто нас зустрів, були дуже гостинні. Довгі розмови, несподівані подарунки і маса приємних емоцій нейтралізували нашу втому. Коли вже ледве крутиш педалі, а на тебе чекають двадцять–тридцять українців зі щирими посмішками, відкритими серцями, променистими очима, вся втома зникає.
Коли ми  приїхали в Сан-Хосе, розташоване в кремнієвій долині, діаспора навіть приготувала маленьку концертну програму, що було надзвичайно зворушливо. Саме завдяки українцям наш проект реалізовується, зокрема, вони забезпечують нас харчами, збирають пожертви для лікування поранених бійців.
Спілкуючись із нашими земляками, починаєш розуміти, наскільки талановиті люди наші співвітчизники. Один – космічний інженер і бере участь у конкурсі проектів щодо колонізації Марсу, другий знімає документальний фільм про поранених бійців АТО. Познайомились із багатьма волонтерами, котрі відправляють допомогу в Україну».
Сергій Норд разом із веломандрівниками прямують далі, а ми стежитимемо за перебігом їхньої мандрівки і розповідатимемо читачам «Свободи» про найцікавіші її моменти.
Зоряна ДЕРКАЧ