Рівненська, Тернопільська, Львівська, Франківська, Волинська, і тепер – Хмельницька… Депутати вже шостої обласної ради звернулися до Кабміну, парламенту, Ради нацбезпеки і оборони країни із проханням заборонити в Україні діяльність Української православної церкви московського патріархату.
Парламент відкладає у довгу шухляду, а патріарх РПЦ Кіріл тим часом, активно агітує за оголошену путіним мобілізацію.
«Аби мотивувати росіян їхати в Україну та вбивати безневинних дорослих і дітей, Кіріл на недільній проповіді пообіцяв їм …«воскресіння» та «місце в раю». Смерть на війні «при виконанні військового обов’язку», наголосив, «змиває всі гріхи», – цитує депутат Тернопільської обласної ради від ВО «Свобода» Олег Сиротюк. – Поки що, кістки «могилізованих» москалів «змивають» тільки рясні дощі, бо не кожен з них мав при собі чорний пакет».
Свободівець нагадує, що це вже не перша кровожерлива й людиноненависницька настанова патріарха РПЦ росіянам.
«Він благословив російську армію на масові вбивства українців, називаючи це «спасательною місією», і запевняючи, що «миролюбні і самодостатні» росіяни гвалтують, катують, нищать і грабують українців тільки для того, щоб захистити свої «священні кордони», – зауважує Олег Сиротюк. – Які ще потрібні аргументи для заборони його прокремлівської церкви в Україні?»
Заборона діяльності російської православної церкви на території України була одним із ключових завдань ВО «Свобода» ще з часу створення – 30 років тому. Та владі все було ніколи, а людям – байдуже. Повномасштабна російсько-українська війна розставила все по своїх місцях і показала справжнє обличчя російської православної церкви.
«Так, вона в Україні назвалася Української православною церквою московського патріархату, але суть її від цього не змінилася, – акцентує голова Тернопільської обласної ради, свободівець Михайло Головко. – Вона була й залишається політичною структурою, створеною ще Сталіним у 1943-му для репресій та «усмирення божих людей». Підпорядкована Кремлю, на чолі з феесбешником Кірілом Гундяєвим, який називає себе патріархом і благословляє знищення української нації, ця ворожа структура працює проти нашої держави та безпеки, пропагує «русскій мір», розхитує зі середини Україну».
Із перших днів повномасштабної російсько-української війни свободівці на Тернопільщині розпочали збір підписів на підтримку законопроекту щодо заборони московського патріархату в Україні.
Уже понад 50 тисяч мешканців краю підтримали його. Підписні листи будуть передані до парламенту, як вагомий аргумент волевиявлення людей.
«До парламенту, бо ключове рішення – бути чи не бути в Україні церкві московського патріархату – за ним, – підкреслює Михайло Головко. – Щоб ми не ухвалювали на місцях – в обласних, міських, сільських радах – воно не матиме такої сили, як рішення Верховної ради, і не поставить остаточної крапки в цьому питанні. Чому? Тому що, є закон про релігійні громади, який передбачає вільне віросповідання. Змінити його може тільки законодавець».
А він поки що, ніби не помічає зареєстрованого ще в березні законопроект №7204 «Про заборону московського патріархату на території України», авторкою якого є народний депутат від ВО «Свобода» Оксана Савчук.
«Наше першочергове завдання – юридично прирівняти УПЦ мп до ворожої структури й терористичної організації, що поширює агресію проти України та активно діє супроти нашої держави, незалежності й суверенітету, – наголошує Олег Сиротюк. – Це – ключове. Друге – негайно розірвати угоди з московським патріархатом про користування храмами, зокрема – Почаївською Лаврою. В стінах української святині немає місця прихильникам убивств і проповідникам «русского міра». Третє – юридичне оформлення перегоду громад УПЦ мп до української Церкви. На жаль, уже рік реєстратор немає акредитації, тому питання зависло, а кількість парафій, що виходять з-під юрисдикції УПЦ мп і переходять до ПЦУ, – з кожним днем зростає».
…Збір підписів на підтримку заборони УПЦ мп на Тернопільщині триває. Тому кожен свідомий українець може власноруч письмово задекларувати свою позицію щодо діяльності ворожої російської церкви в Україні. І це буде також його своєрідним вкладом у спільну перемогу. Перемогу на духовному фронті.