Помідори не жовтенькі, а… золотенькі

Колись ми знали, що помідори – овочі червоного кольору. Нині часи змінилися – селекціонери не дрімають і ми маємо можливість споживати помідори жовті, оранжеві, рожеві. А ще – великі та дуже великі. Ось тільки коштують вони нинішнього літа зовсім не дешево. Суттєве здорожчання особливо відчутне цими днями – вартують помідори 25-30 гривень за кілограм.
І заліщицькі, і херсонські однієї ціни?
Це дивує найбільше. Адже зрозуміло, що витрати на автомобільне пальне нині є значними. А до Заліщанщини чи Борщівщини набагато ближче ніж до Херсонщини чи Миколаївщини.  Відповідно наші, місцеві помідори, мали б бути дешевшими.
У чому ж річ, запитала у продавців із південних районів нашої області. По-перше, розповіла мені пані Оксана, котра приїхала з Заліщицького району, нинішній рік є неврожайним на помідори. Дорого коштує насіння, полив, «хімія»  від шкідників і хвороб, стимулятори росту. За словами жінки, на ринку також треба викласти кругленьку суму за місце, ще й зайняти його з вечора чи хоча б на світанку. Тому заліщани неохоче везуть помідори до Тернополя. Їдуть до Львова, Чернівців, Хмельницького, Івано-Франківська, де створено кращі умови на ринках.
Також у «помідорні» села Заліщицького і Борщівського районів приїздить чимало гуртових покупців не лише з Києва, Вінниці, а й із сусідньої Білорусі. Якщо продаємо їм гуртом помідори по 20 грн. за кілограм, то який резон везти їх у Тернопіль? – запитує моя співрозмовниця.
Цей підступний фітофтороз
Я поцікавилася у продавців, якою є ситуація із захворюваннями овочів. Особливо підступним нинішнього року, кажуть ті, хто мають дачі й городи, є фітофтороз. Однак, як я чула, хвороба ця нинішнього року облюбувала огірки, а не помідори. А вони вартують 4-8 грн. за кілограм. Але ж не 20-30 грн., як помідори.
З’ясувалося, ті, хто торгують на ринку, не особливо переймаються хворобами й шкідниками овочів – від усього, кажуть, нині є «хімія». Хоча покупців переконують, що овочі щойно з грядки, нічим не оброблені.

• Натуральні помідори, – каже пані Наталя, продавець тернопільського ринку, – можна мати тільки на власному шматку землі. І то, якщо посадити сорти, стійкі до захворювань цієї культури. Не менш важливо, аби була сприятлива погода. А нинішнього року маємо різкі перепади денних та нічних температур, спеку. А низький урожай – високі ціни. Це закон ринку. Буде більше помідорів – знизиться і ціна.

Нині міжсезоння?
Як продавці, так і покупці шукають виправдання такій високій ціні. Мовляв, ранні помідори вже закінчилися. А час середніх і пізніх сортів ще не настав. Масово ще не почали завозити овочі й з півдня України.
Певні надії продавці, зацікавлені у невисоких цінах, покладають і на закордонні поставки, адже кількість овочів збільшиться, відтак вони будуть дешевшими, і, як наслідок, підвищиться купівельна спроможність населення, а отже, й прибутки продавців. Очікують на овочі і фрукти не лише з Польщі, а й з Єгипту, Туреччини, інших далеких країв. Одне дивує: з якого далека і яким би транспортом їх не доправляли б, витрачаючи шалені гроші на перевезення, їхня ціна майже така сама, як і вирощених у приміському селі.
Що ж відбувається? Дуримо самі себе? З цього приводу пригадалися враження мого двоюрідного брата, який приїхав з Італії. Він розповів, що на італійському ринку кожен продавець прагнув докинути 1-2 персики чи помідори до зваженого йому кілограма. А з нашого ринку завжди принесеш на 100-200 грамів менше.
Галина ВАНДЗЕЛЯК