Пластикове замість старовинного: скандал через вікно у тернопільській школі

У Тернопільській загальноосвітній школі №4 замінили старовинне вікно на пластикове. Керівниця громадської організації “Брами Тернополя” Вікторія Найчук розповіла, що так могли знищити конструкцію епохи модерну. Натомість у школі зазначили, що демонтували радянське вікно, яке було в аварійному стані.

Про це пише “Суспільне.Тернопіль”

Таким було вікно раніше:

Такий вигляд воно має зараз:

На заміну вікна тернополяни відреагували в соцмережах.

“Коли якісь з таких деталей зникають, зникає і частина того вимріяного міста”, — написала у Facebook Анна Золотнюк.

Тернополянка Дарця Веретюк написала:

“Досі намагаюсь емпатувати людям, для яких брак коштів часто є визначальним фактором кепської, а часто навіть ганебної “реставрації” на користь “сучасності”, функціональності та зручності. Але, панове, прошу дуже, ну є ж межа. Хоч десь вона у вас має проходити. Навіть, припустимо, при повній відсутності освіти, не могли ж ви не помітити, що псуєте, а не покращуєте, бо ж маєте очі. Не розумію, як таке досі може відбуватись, якщо ми називаємо себе цивілізованою освіченою громадою, що прагне вписати свою культуру у світовий порядок”.

Історик Володимир Окаринський:

“Який жах!… Тернопіль, ну скільки можна???”

Тернополянин Володимир Лазарюк написав:

“Над Тернопільським інформаційним центром в будівлі 4 школи демонтовано вікно модерну у стилі “Віденської сецесії”, автором та засновником якої був Отто Ваґнер з Відня. Наразі замість об’єкту Ар Нуво в Тернополі, маємо крінджові квадрати (на жаль, не геніального Малєвича)”.

Відреагували на заміну вікна й у громадській організації “Брами Тернополя”, яка займається збереженням культурно-історичної спадщини міста. Кореспонденти Суспільного поспілкувалися із засновницею цієї організації Вікторією Найчук:

“Ми зараз на контакті з двома реставраційними бюро зі Львова, а також залучили відому вітражистку, яка профільно займається реставрацією вітражів — Марію Шумську-Барвінок, вона зі Львова. І вони всі зійшлися на тому, що вікно є старим, про це свідчать тип металу, його кріплення, скло. Там є багато сигналів про те, що вікно зробили у період заснування цієї школи, це початок минулого століття. Усі ці спеціалісти говорять, що реставрація обійшлася б дешевше, ніж нове кругле вікно “.

Співзасновниця ГО “Брами Тернополя” Віта Хмиз розповіла, що важко визначити, хто саме є архітектором цього вікна.

“Наші підписники вже зазначали, що конструкція вікна відома, як “кола Вагнера”. Це європейський архітектор Отто Вагнер, і це ознакування європейсько-віденського модерну. Нищення такого вікна виключає нас із претендентів на фінансування з відновлення міста, як європейської спадщини. Схоже вікно є у Львові в понад 120-річній будівлі. Це міг бути той самий автор. Таке ж вікно — на старих фото тернопільського вокзалу”, — сказала Віта Хмиз.

Заступниця директорки Тернопільської школи №4 Оксана Кулянда показала старі світлини приміщення школи. За її словами, з 1911 року в цій будівлі діяла польська гімназія. Під час Першої світової війни тут був військовий госпіталь, потім працював уряд ЗУНР, а під час Другої світової війни — будівлю майже зруйнували.

“Гімназію будували у 1908-1911 роках і такого вікна не було. Відбудова гімназії почалася у 20-х роках XX століття. У 1956 році добудували колони і у 1950-1960-х роках з’явилося кругле вікно. Із 1950-х років тут почали працювати різні радянські установи: облвиконком, управління в справах релігії, палац піонерів. То що ми маємо зберігати? Пам’ятник радянській добі чи що? Це вікно було в аварійному стані, воно рано чи пізно могло випасти і комусь завдати шкоди. Воно було обліплене скотчем і затерте шпаклівкою. Щоб встановити його таким самим — це величезні кошти, а їх немає”, — повідомила Оксана Кулянда.

Приміщення з круглим вікном не завжди належало 4 школі Тернополя, розповіла Оксана Кулянда:

“Чому організацію “Брами Тернополя” не хвилювало, звідки під тим вікном з’явився “щит”, який там зараз стоїть. А він вже з’явився за часів незалежної України. Так у старий фасад втрутилася одна з українських партій. Тому що оце маленьке приміщення до нашої школи повернулося не так давно. Там був проїзд, там був магазин, там був офіс однієї з партій, і десь років десять тому ми це приміщення вигризали зубами, і там у нас була кімната школяра”.

Директорка школи Наталія Левенець показала пластикове вікно, яке вставили нещодавно. На запитання, хто дав дозвіл на заміну, жінка відповіла так:

“Ми звернулися в 2008 році в управління архітектури, керівником якого був Заліщук. У мене є всі листи з дозволами встановлення нових вікон замість аварійних. Ми користуємося цим до сьогодні. Мене запитують: “Так це був 2008 рік, а сьогодні 2024″. У нас 344 вікна і на заміну нам ніхто грошей не видавав, бо вікна мають бути такої конфігурації , як були до нас і обов’язково такого кольору, який є знадвору. Це дорого вартує, тому тільки минулого тижня завершили ремонт дев’яти класних кімнат і це вікно. 250 тисяч на дев’ять вікон разом із цим. А якби те одне вікно заміняти на таке ж — це би вартувало до півмільйона”.

Зараз раму та скло із демонтованого вікна зберігають у внутрішньому дворі школи.

У внутрішньому дворі також зберіглося вікно, схоже до демонтованого.

“Навіть за формою цього вікна видно, що воно є вбудованим, а не автентичним, яке би було з 1908 року, так як це намагаються подати активісти. А взагалі, якщо ми говоримо про збереження архітектурної спадщини, то скажіть, будь ласка, хіба історична будівля може бути в такому стані, в якому вона зараз? І чомусь до цього немає справи нікому абсолютно – ані управлінню культури, ані управлінню по збереженні пам’яток історичного значення, ніхто в цьому не бере ніякої участі. А за одне радянське вікно змішали з болотом усю школу”

Архітекторка та співзасновниця громадської організації “Брами Тернополя” Віта Хмиз зазначила, що демонтоване вікно не характерне для радянської доби:

“Попри всі заперечення адміністрації школи, що вікно радянського типу, очевидно, що це не так. Просто оглянувши його, можна визначити, що воно притаманне епосі модерну, і відоме, як “сецесія”. Адміністрація школи мабуть апелює до того, що це вікно радянського типу, бо фасад зазнавав значних втручань за радянського періоду”.

З думкою Віти Хмиз погодилася й кандидатка архітектури зі Львова Тетяна Казанцева:

“Це є круглий світлик — віконечко для додаткового освітлення, щоб не робити портал дверей дуже великим, у стилі сецесії. Стилістично воно не виглядає радянським, а як вікно початку 20 століття, десь у проміжку 1900-1914 років і воно якраз має характерний взір, який відповідає сецесії європейській або віденській. Вікно було стилістично приємним, було багато дрібних членувань, деталей. Ми потребуємо тої дрібної масштабності, щоб окові було за що зачепитися. Це так звана гуманізація архітектури”.

Вікторія Найчук розповіла, що звернулися до трьох архівів — двох польських і одного українського, аби зібрати більше інформації про приміщення школи та вікно.

“Ми готові до співпраці з усіма, хто до нас звернеться. І якщо би школа мала бажання відновити це вікно, ми розуміємо, що в школи бюджет обмежений, але ми би могли їм допомогти зі збором коштів і віднайденням майстра для відновлення вікна”, сказала жінка.

Скільки вартуватиме реставрація, наразі не знають, повідомила Вікторія Найчук.

“Робота на кожному етапі буде коштувати по-різному. Робота зварювальника, матеріали, демонтаж і встановлення. Ми приблизно рахували, що це мало би обійтися до 20 тисяч гривень. Якщо б його не знесли, то сама реставрація коштувала б дуже дешево — від сили 6-7 тисяч гривень”.

Тернопільський архітектор Кирило Чуйко зазначив, що оскільки приміщення Тернопільської школи №4 є пам’яткою архітектури місцевого значення, то перед заміною вікна мали б звернутися в установу, яка займається охороною пам’яток архітектури:

“Мали би провести дослідження, підняти архіви, історичну довідку. На основі цих даних приймають рішення — чи це було автентичне вікно, як його відреставрувати. Це все треба робити під наглядом профільних спеціалістів, щоб не зіпсувати фасад. Бо наразі вікно форму повторює, але сам вигляд кардинально інший і видно, що воно ніяк не вписується у стилістику будинку, тим більше будинок має нашарування різних епох. Так, він перебудовувався, але треба зберігати стилістику, вигляд, який закладали під час будівництва і реставрації” .

Кореспонденти Суспільного звернулися за коментарем до обласного департаменту культури, в структурі якого є відділ охорони культурної спадщини. Там ситуацію наразі не коментують. Також кореспонденти Суспільного надіслали інформаційний запит у Міністерство культури.

Прокоментувала ситуацію речниця Тернопільської міської ради Мар’яна Зварич.

“Ми знаємо про цю ситуацію, ми поспілкувалися з ГО “Брами Тернополя”, в нас є повне взаєморозуміння щодо співпраці. Щодо цього вікна, то були фахівці, оглянули вікно, визначили, що воно підлягає реставрації. Далі будемо шукати алгоритми реставрації. Після завершення реставраційних робіт вікно може бути повернене на місце”, — сказала Мар’яна Зварич.