Перестало битися серце вiдомого пoeта з Тeрнопільщини

На 82-році життя відiйшов до вічності знаний на Тернопільщині пoeт, член літературного обʼєднання при обласному осередку Національної спілки письменників України Богдан Kyшнірик.

Про це повідомив викладач Чортківської дяківсько-катехитичної академії Володимир Корчак.

“Як справжній патріот своєї країни, залишив чудову поезію, в якій оспівана любов до рідної землі, – ідеться у дописі. – Загадайте в молитві всі, хто знав його! Вічна пам’ять”.

***

Мовчать Боги

Я ще живу. Я ще живий. Та чи живу?

Щодня чекаю втраченого миру,

думки втікають на передову,

тіло тюрмою визнало квартиру…

Я розчленований і сам собі ніхто,

душа сумна збирається в дорогу,

а на дорозі душ, немов авто

в заторі, ждуть, щоб поклонитись Богу…

Хтось заклопотаний, бо дорогі меди,

а внукам вже горішки не цікаві.

П’ять днів залишилось, п’ять діб до середи,

та мусять бути і кутя, і страви,

бо ми і в Магадані вірними були,

і віншував свою родину тато…

Традиції батьків для внуків зберегли

і ця війна не відміняє свято!

А що зі мною? Нині в чергах не стою.

Село мене забуло – не чекає.

То каптопрес, то депресанти п’ю.

Виття сирен вже й діток не лякає…

І день, як ніч. Зима – як осінь чи весна?

Різдво дитинства – до комина сніги…

Війна навколо і в мені, в душі, війна –

Сирени виють, але мовчать Боги…

Богдан Кушнірик, 2024 р.