Орендар не має права забороняти любительське рибальство

По всій Україні, і в Тернопільській області зокрема, непоодинокими є конфлікти між рибалками-любителями та орендарями водойм. Останні вважають себе повноправними господарями ставків і навіть слухати не хочуть про те, аби рибалкам дозволяти безкоштовно посидіти з вудочкою на березі водойми. Вони наймають охорону, яка не підпускає навіть місцевих жителів. Рибалки обурюються і звертаються за роз’ясненнями до юристів. То хто ж має рацію?
Відповідно до Конституції України, статті 47 Водного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України № 1042/93, водні ресурси є об’єктами права власності українського народу, а права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією й законами України. Зокрема, ст. 47 Водного кодексу України визначає, що загальне водокористування здійснюється громадянами України для задоволення їхніх потреб безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів. У статті перелічені деякі основні потреби громадян, до яких належать купання, плавання на човнах, водопій тварин, любительське й спортивне рибальство.
Пункт 5 постанови визначає, що до любительського й спортивного рибальства належать способи ловлі риби без застосування обладнання для промислового вилову риби (сітки, неводи, ятери та ін.), а також обладнання, що заборонене для використання при ловлі риби в Україні як таке, що наносить шкоду популяції риби, екології водних об’єктів, завдає поранень (електроприлади для ловлі, прилади, що створюють ударні навантаження та хімічні сполуки, що призводять до тимчасової недієздатності риби й негативно впливають на інші види водних організмів). До дозволених належать вудочки, донні вудочки, закиди й вудочки для лову плавом, спінінги та інші.
З метою ефективнішого використання водойм в Україні для збільшення запасів риби постанова дозволяє оренду окремих водойм за рішеннями районних органів державної влади. При цьому встановлено, що оренда здійснюється тільки в межах законодавства України і виключно для розведення, відгодівлі й наступного вилову й реалізації окремих видів риби, які виробляють рибозаводи в Україні. Для штучних водойм такими видами риби в Україні встановлені короп, товстолобик і білий амур. Постановою визначено порядок і правила господарювання орендарями, зокрема щодо питань документальної звітності й відповідальності в разі нанесення шкоди.
Постановою не допускається будь-яка діяльність із будівництва на берегах причалів, будинків, складів, знищення очеретів у заплавах, додаткове підвищення чи пониження рівня води, встановлення сіток тощо.
Для здійснення контролю за використанням водойм за призначенням орендарі зобов’язуються вести відповідну документацію і фінансову звітність (кількість і види закупленого молодняку, кількість і терміни використання придбаних комбікормів, графіки годівлі риби, в тому числі й у спеціальних тимчасових садках для молодняку, книги обліку і графіки перевірок стану води, насичення води киснем, затверджений план вилову риби для реалізації). Особливо наголошується, що орендар не має права вилову аборигенних видів риби у водоймі. Така риба після сортування підлягає обов’язковому поверненню до водойми, про що складають акт за участю представників державного органу влади, органу місцевого самоврядування. Нагадуємо, що до аборигенних видів риби належать усі види, що розмножуються у водоймі природним шляхом (карась, плотва, окунь, щука, плоскирка й інші).
Орендар не має права забороняти любительське рибальство на водоймі. Категорично заборонено встановлювати й стягувати плату з рибалок-любителів, оскільки такі дії чинне законодавство кваліфікує як здирництво і встановлює відповідальність за законом у рамках Карного кодексу України.
Орендар має право попередити і контролювати, щоб виловлені види риби, які розводять, були повернуті до водойми. При цьому до уваги беруть лише ту рибу, яка відповідає середнім ваговим показникам конкретного виду, що перебуває на відгодівлі. Якщо, наприклад, виловлений короп має аналогічну вагу з усіма іншими, його слід вважати таким, що перебуває на відгодівлі, але якщо його вага на кілограм більша, ніж тих, що відгодовуються, то такого коропа вважають таким, що перебував у водоймі до моменту оренди, і він не може бути предметом спору як власність орендаря.
Якщо в період риболовлі виникають суперечки, то їх вирішують відповідно до законодавства, при тому виклик до водойми працівників чергової частини міліції має здійснювати орендар, а риболовлю призупиняють тільки після складання протоколу про порушення вимог чинного законодавства однією зі сторін, якщо таке здійснено риболовом-любителем. У разі необхідності суперечки вирішують на загальних підставах у суді.
Головне управління Державного комітету України з водного господарства