Новий спалах давньої “дружби”

Війни можуть вестися не лише між державами – вони, як свідчить наша життєва практика, цілком здатні характеризувати стосунки й між окремими індивідами, нерідко доволі відомими і публічними. Для інших обивателів вони відносно цікаві тим, що під час запеклих взаємних нападок є шанс почути правду про кожну “ворогуючу сторону”. Правду, від якої кожен з них залюбки відмовився б, але коли вже ситуація вийшла з-під контролю, то доводиться слухати й читати про себе доволі прикрі речі…

Вже й не пригадую, що стало першопричиною конфлікту між журналістом Дмитром Гордоном і президентом ФК “Інгулець” Олександром Поворознюком, але “бойові дії” різної інтенсивності між ними тривають уже довший час. А оскільки обоє опонентів не страждають на надмірну делікатність і не лізуть за словом у кишеню, то перепалка часто проходить, як йшлося у відомій радянській комедії, “з використанням місцевих ідіоматичних виразів”.

Черговий її спалах стався перед новим роком. О.Поворознюк вдовольнив своє не дуже невелике честолюбство бутафорським титулом. “Отримав універсал, посвідчення та медаль від Міжнародної академії козацтва, маю звання генерал-лейтенант козацтва!” – похвалився він у своєму Instagram.

Взагалі, як підказує досвід, в тому числі й місцевий, подібними регаліями нерідко обвішувалися особи  з вельми неоднозначною (якщо висловитися дуже м’яко) репутацією. Поворознюк же в характерному для нього екстравертному (теж якщо висловитися м’яко) стилі вирішив похвалитися, наче підліток, отриманою грамотою на змаганнях зі стрибків у мішках. На його “запеклого друга” Гордона це подіяло приблизно так, як діє червона шматина тореро на андалузького бика.  “Вбивця, брудний ґвалтівник та злодій поворознюк став уже академіком та генералом-лейтенантом козацтва. Що цікаво, фейкові звання дав йому донедавна віце-президент центру “кремлівська стратегія”. Який же ганебний поворознюк негідник! У нас найкращі хлопці гинуть, а ця тітка, що вже пухка від бабок, погони собі купує. Завтра ж напишу офіційну заяву в СБУ. Ця порочна гидота має знову сісти”, – написав він.

Взагалі ж, посадити Олександра Григоровича (і зовсім не за куплене академічно-козацьке звання, а за куди серйозніші справи) Дмитро Ілліч погрожував уже давно, та все якось руки не доходили, аж поки фото інгулецького князька у військовому мундирі не викликало черговий приступ люті. Відверто кажучи, не знаю, наскільки священної, адже достатньо почитати і  послухати, як деякі сайти й телевізійні канали відгукуються про самого Гордона, як його образ справедливого й об’єктивного обвинувача може суттєво потьмянішати. Але – так уже заведено в Україні: тогу праведників нерідко натягають на себе ті, на кому тавро ніде ставити…

Автор: Ігор ДУДА