Повідомити новину

Поширити:

Мальовниче село Пилипче на півдні Борщівщини – родинне гніздо, з якого в різні періоди ХХ століття змахнули крильми у великий світ мистецтва два Гніздовських, два Якови – Якович та Іванович. Першому судилося стати всесвітньовідомим генієм графіки, дереворізу,  другому – талановитим українським живописцем, відомим в Україні.

27 січня, згідно з Українським мистецьким календарем, Якову Яковичу виповнилося  110 років. Культурно-мистецька та освітянська спільноти краю гідно пом’янули того дня свого славетного земляка –   у Пилипченській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів з 1992 року діє меморіальний музей Я.Я. Гніздовського, організатором і дбайливим хранителем,  якого багаторічний очільник світлиці знань Іван Пенькало, відбувся традиційний конкурс малюнка юні учасники якого доторкаються до творчих секретів свого видатного земляка, провели екскурсію музеєм;  у Борщівському обласному краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки 28 авторських робіт з музейної колекції дня народження Митця, які на початку дев’яностих люб’язно подарувала його дружина Стефанія Гніздовська, і саме вони саме вони стали першими експонатами, які започаткували збір матеріалів про художника. З поміж-інших привертає увагу робота «Кущ» (1944 р), яка свого часу зробила Якова Гніздовського відомим та стала вирішаль-ною у його долі, як підкреслила модераторка виставки, вчений секретар музею Леся Грабик.

Цікаву  мислену мандрівку тернистими шляхами Якова Гніздовського з України в далеке заграниччя провів із учасниками імпрези очільник музею, невтомний трудівник на ниві краєзнавства краю Михайло Сохацький.

Унікальну публікацію невідомої епістолярної спадщини Генія в районнім тижневику 90-х ХХ ст. «За вільний край» передав до фондів музею автор цих рядків, який готував публікацію до друку. Із тих кількох листів до свого близького родича та побратима по духу Художник постає передовсім як Людина, Вчитель молодих пензлярів,  критик-мистецтвознавець.

 

Степан Татарський, член НСЖУ.

Світлина Віри Ставрук.